РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТІВ ЛОКАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЯК ОСНОВНИЙ НАПРЯМ АКТИВІЗАЦІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ, ПОСЛУГ ТА ПРОДУКТІВ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблем, пов’язаних з впровадженням та використанням цифрових технологій в освіті. Актуальність обраної тематика зумовлена, в першу чергу, необхідністю трансформацій у сфері вищої освіти відповідно до нових умов суспільного розвитку, для якого характерні високі темпи технологічних змін, переважаюча роль інтелектуального капіталу, наявність виробничих ресурсів у вигляді знань, умінь та навичок людини. Головним завданням закладів вищої освіти має стати підготовка фахівців, які здатні створювати та використовувати технології у різних галузях, критично мислити, гнучко адаптовуватись до змін, генерувати нові ідеї та формувати передумови особистого та суспільного добробуту. Досягнення таких результатів стане можливим за умови динамічних та актуальних змін у самій  системі вищої освіти. Насамперед, це стосується методів, підходів, технологій, інструментарію, за допомогою яких відбувається передача знань, удосконалюються уміння та навички, а також формується досвід людини.

З метою обґрунтування необхідності створення у сфері вищої освіти інноваційного середовища, сучасну основу якого формують цифрові технології,  в статті акцентовано увагу на характеристиках фахівця-інноватора. Їх формування неможливе без використання інструментів, які дозволяють максимально ефективно організувати та реалізувати освітній процес, надати якісні освітні послуги, сформувати пропозицію інноваційних освітніх продуктів.

В статті звернуто увагу на прийнятий у 2000 році Лісабонським самітом Ради Європи Меморандум про освіту впродовж життя (A Memorandum of Lifelong Learning). На основі проведеного аналізу принципів Меморандуму авторами доведено їх тісний зв’язок з сучасними трендами розвитку освіти, серед яких ключову роль відіграє цифровізація. Зокрема, реалізація задекларованого принципу “наближення освіти до місця проживання” в умовах пандемії Covid-19 є надзвичайно актуальним завданням, а його практичне втілення вимагає активізації дій, пов’язаних з цифровізацією освітніх послуг та продуктів.

Стаття містить огляд основних результатів у сфері цифровізації освіти в Україні  та проблем, які потребують вирішення. Звернуто увагу на те, що на рівні формування концепцій та рекомендацій перспективи цифрової трансформації вищої освіти представлені належним чином. Проте, для вітчизняних ЗВО актуальним залишається питання практичного впровадження інструментів цифровізації, а також їх фінансового забезпечення.

З метою пошуку практичних рішень у сфері цифровізації освітніх процесів, послуг та продуктів авторами статті запропоновано алгоритм дій та описову модель, які дозволять ЗВО активізувати цифрові трансформації шляхом налагодження співпраці у форматі партнерства та реалізовувати проєкти локальної цифровізації. Ефективність та перспективність такого підходу обґрунтовано на прикладі Івано-Франківського національного технічного університету нафти газу (ІФНТУНГ), де у 2020 році розпочато реалізацію проєкту локальної цифрової трансформації.