Комунікаційні компоненти облікової політики підприємства
Ключові слова:
облікова політика, облікові комунікації, комунікаційні канали, організація обліку, методика обліку, технологія обліку.Анотація
У статті обґрунтовано необхідність розгляду комунікаційних компонентів облікової політики для ефективного управління підприємством. Метою дослідження є аналіз впливу елементів облікової політики на комунікаційні процеси в управлінні підприємством. Завданням є вибір елементів облікової політики підприємства, які впливають на організацію облікових комунікацій на підприємстві. Методи аналізу і синтезу використані для структурування предметної області дослідження на основі ідентифікації та формалізації комунікаційних компонентів облікової політики в контексті управління підприємством. Доведено доцільність формування облікової політики з орієнтацією на організацію комунікаційних каналів передачі облікової інформації. В результаті проведеного дослідження обґрунтовано особливості формування комунікаційної облікової політики через призму виділення її організаційного, технічного, методичного рівнів фінансового, управлінському обліку та податкових розрахунках.
Отриманий результат буде корисним для застосування суб'єктами господарювання усіх організаційно-правових форм та галузей діяльності. Результат дослідження має теоретичну і практичну цінність в частині обґрунтування необхідності складання оптимальної моделі облікової політики для сучасних підприємств.
Посилання
2. Бляхарчук М.О. Моделювання облікової політики / М.О. Бляхарчук // Облік, економіка, менеджмент: наукові нотатки. – Міжнародний збірник наукових праць. – Луцьк: РВВ Луцького НТУ. – 2015. – Випуск 1(5). – Частина 2. – С. 42-50.
3. Колос І. Особливості облікової політики для сучасного підприємства / І. Колос // Бухгалтерський облік і аудит. – 2015. – № 2-3. – С. 41-52.
4. Пушкар М.С. Створення інтелектуальної системи обліку: монографія / М.С. Пушкар. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 152 с.
5. Крючков В.Г. Теоретико-методологическое исследование современных моделей информационной учетно-налоговой системы и концепция коммуникационного взаимодействия ее элементов / В.Г. Крючков. – М.: Финпресс, 2009. – 112 с.
6. Лаговська О.А. Морфологічний підхід до формалізації комунікаційних зв’язків системи бухгалтерського обліку / О.А. Лаговська. – Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2011. –Ч.2 (21). – С.169-178.
7. Ермакова Н.А. Контрольно-информационные системы управленческого учета / Н.А. Ермакова. – М.: Экономистъ, 2005. – 296 с.
8. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV, зі змінами та доповненнями. – [Електронний ресурс] / від 16.07.1999 р. № 996-XIV. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14.
9. МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». – Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012 р. [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
10. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5223-47.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.