Теоретико-методологічні основи формування і реалізації пріоритетів регіональної кластерної політики
Ключові слова:
кластер, кластерна політика, регіон, конкурентоспроможність, проект, ризик.Анотація
У статті розглядається місце кластерної політики у регіональному розвитку, її
мета та пріоритетні напрями. Визначаються основні завдання підтримки коопераційних проектів у
рамках сприяння діяльності кластерних об’єднань. Пропонуються напрями надання методичної,
інформаційно-консультаційної, освітньої підтримки кластерної політики регіону, а також дії,
спрямовані на попередження ризиків її неефективної реалізації.
Посилання
1
##submission.downloads##
Опубліковано
2015-06-01
Як цитувати
Ржепішевська, В. В., & Христенко, О. В. (2015). Теоретико-методологічні основи формування і реалізації пріоритетів регіональної кластерної політики. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (серія «Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості», 1(11), 105–110. вилучено із https://eung.nung.edu.ua/index.php/ecom/article/view/150
Номер
Розділ
ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.