СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2018-2(18)-54-60Ключові слова:
смарт-спеціалізація, регіональний розвиток, інновації, стратегія, конкурентоспроможність.Анотація
Дослідження присвячене розкриттю економічної суті смарт-спеціалізації розвитку регіону та виявленню напрямів впливу такої спеціалізації на підвищення конкурентоспроможності та інноваційної активності регіону.
Визначено, що концепція старт-спеціалізації передбачає взаємозв'язок між наукою, освітою і економікою, причому у контексті регіонального розвитку мова іде про тріаду «бізнес-наука-громадська сфера». Відповідно до цих відносин мета старт-спеціалізації – це оптимальне використовування потенціалу окремих регіонів і країн через максимальне пристосування можливих напрямів розвитку науки і освіти у цих регіонах або країнах до їх конкретних соціально-економічних умов. Встановлено, що основною перевагою смарт-спеціалізації на рівні регіону є підвищення його конкурентоспроможності та інноваційної активності, оскільки наявність інновацій в сучасному глобалізованому світі є основним фактором економічного росту. Констатовано необхідність впровадження концепції смарт-спеціалізації в Україні в сфері регіональної політики, в першу чергу в напрямі залучення університетів, інших закладів освіти та дослідницьких центрів до визначення порівняльних переваг регіонів та формування стратегій їх розвитку на основі спеціалізації на реалізації таких переваг.
Посилання
Бжуска Я. Розумна спеціалізація регіону / Я. Бжуска, Я. Пика // Вісник Національного університету Львівська політехніка". – 2012. – № 749 : Логістика. – C. 362–366. 2. Brzóska J., Pyka J. Rozwój ekosystemu innowacji w Regionie w perspektywie 2020 roku [w:] J. Pyka(red) Nowoczesność przemysłu i usług – nowe wyzwania. TNOiK. – Katowice, 2012. 3. David P., Foray D., Hall B. Smart Specialistaion. The concept. Knowledge Economists Policy Bries 9, October 2007. 4. Косенкова Т. В. Перспективи розвитку smart-спеціалізації у Харківській області / Т. В. Косенкова // Соціальна економіка. – Випуск 53 (1). – 2017. – C. 76-80. 5. Kardas M. Inteligentna specjalizacja – (nowa) koncepcja polityki innowacyjnej. „Optimum. Studia Ekoonomiczne”. – 2011. – nr 2, WSE, Białystok. 6. Нова регіональна політика для нової України: Аналітична доповідь (Скорочена версія) / [Жаліло Я. А., Жук В. І., Снігова О. Ю. та ін.]; під заг. ред. Я. А. Жаліла. – К., Інститут суспільно-економічних досліджень, 2017. – 36 с. 7. Tobor G. Smart specialisation a rozwój aglomeracji górnośląskiej [w] J. Pyka (red). Nowoczesność przemysłu i usług – nowe wyzwania. – Katowice: TNOiK, 2012. 8. Hall BH., Trajtenberg M. Uncovering general purpose Technologies with patent data, [w:] New frontiers In the economics of innovation and New technology: esseys In honour of Paul A. David, (eds.) C. Antonelli, D. Foray, B.B. Hall, W.E. Steinmueller, 2007.
Foray D. Understanding „Smart Specialistaion”, [w:] The questions of R&D Specialistaion: Perspectives and Policy implications, Institute for Perspective Technological Studies. – Joint Research Centre, Seville, 2009. 10. Яцюк О. С. Процесс глобализации: особенности современного этапа и влияние на экономику Украины / О. С. Яцюк // Труды международной научно-практической конференции “Развитие финансово-кредитной системы Республики Казахстан в условиях новой глобальной реальности”, Астана: Евразийский национальный университет им. Л. Н. Гумилева, 2016. – С. 300-304.
Ладиченко К. І. Напрями формування національної інноваційної системи на засадах стратегії SMART-спеціалізації / К. І. Ладиченко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2015. – № 2. – С. 82-88.
Данилейчук Р. Б. Фінансові інструменти підтримки суб’єктів інфраструктури малого бізнесу в регіоні / Р. Б. Данилейчук // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. – № 1 (17). – 2018. – C. 62-72.
Рудь Н. Т. Роль інноваційних стратегій у підвищенні інноваційного потенціалу регіону [Електронний ресурс] / Н. Т. Рудь // Економіка. Управління. Інновації. – 2010. – № 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2010_2_37
Яцюк О. С. Передумови розвитку підприємництва на регіональному рівні / О. С. Яцюк // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25 листопада 2016 року). – Х.: ХНАДУ. Т. 1. – С. 150-152.
Яцюк О. С. Стратегічні напрями реорганізації системи управління фінансовим оздоровленням підприємств на рівні області / О. С. Яцюк // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Стратегії розвитку регіонів: методологія розробки, механізми реалізації: зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол.: Є. І. Бойко (відп. ред.). – Львів, 2008. – Вип. 2 (70). – С. 251-261.
Для розвитку українських регіонів використовуватимуть інструменти смарт спеціалізації [Електронний ресурс] / Прес-центр ініціативи "Децентралізація". – Режим доступу: https://decentralization.gov.ua/news/9614
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.