БАНКІВСЬКІ КРЕДИТНІ ІНСТРУМЕНТИ: ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ТА РОЛІ В РЕАЛЬНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-195-201Ключові слова:
фінансові інструменти, кредитні інструменти, банківські кредитні інструменти, кредити, банківське кредитування, реальний сектор економіки.Анотація
Метою статті є дослідження сутності банківських кредитних інструментів з позицій сучасних підходів в економічній науці з метою оцінки їх впливу на розвиток реального сектора економіки України.
Методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних авторів з питань дослідження сутності банківських кредитних інструментів та їх впливу на функціонування реальної економіки України, ресурси Internet. У процесі дослідження використано системно-структурний підхід для виявлення закономірностей та особливостей розвитку банківських кредитних інструментів; методи аналізу і синтезу, наукової абстракції, історичний та логічний підходи для дослідження сутності кредитних інструментів; індукції та дедукції - для аналізу особливостей використання банківських кредитних інструментів в стимулюванні економічного розвитку в Україні.
Результати. Узагальнено теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених щодо трактування сутності «кредитних інструментів», та на основі їх систематизації запропоноване власне визначення сутності банківських кредитних інструментів. Наведено вплив банківських кредитних інструментів на розвиток реального сектора економіки України. Встановлено, що для розвитку реального сектору економіки Українипотрібна орієнтація банків на середньо- та довгострокове кредитування економіки, а не на короткострокове.
Наукова новизна. Запропоновано авторське трактування сутності банківських кредитних інструментів, що враховує кінцевий результат для учасників кредитного ринку та сприятиме більш ефективному їх використанню у функціонуванні реальної економіки України.
Практична значущість. Отримані результати дослідження дають можливість використовувати їх банківськими установами для підвищення дієвості кредитних інструментів розвитку реальної економіки на макро-, та мікроекономічному рівнях.
Посилання
Ghlushhenko S. V. (2009). Kredytnyj rynok: instytuty ta instrumenty: navch.posib. K: NaUKMA, 153 s.
A. Gh. Zaghorodnij, Gh. L. Voznjuk, T. S. Smovzhenko. (2000).Finansovyj slovnyk: 3-tje vyd., vypr. ta dop. K : Znannja, 587 s.
Kochetkov G. B. (2000). Natsional'nye modeli upravleniya i ispol'zovanie zarubezhnogo opyta SShA i Kanada: ekonomika, politika, kul'tura. No 12, S. 73 - 87.
Ghucal I. S. (2001). Bankivsjke kredytuvannja sub'jektiv rynku v transformacijnij ekonomici Ukrajiny: (pytannja teoriji, metodyky, praktyky). Ljviv: VAT «Bibljos», 242 s.
Encyklopedija bankivsjkoji spravy Ukrajiny (2001). za red. V.S. Steljmakh. K: Molodj, In Jure, 680 s.
Bankivsjki operaciji: Pidruchnyk. 2-ghe vyd., vypr. i dop. / A. M. Moroz ta in.; za red. A. M. Moroza. K: KNEU, 2002. 476 s.
Ghalanov V. A. (2008). Osnovy bankivsjkoji spravy: pidruchnyk. M: FORUM INFA M. 288 s.
Savchenko T. Gh. Ghroshovyj rynok: sutnistj, struktura ta instrumenty Problemy i perspektyvy rozvytku bankivsjkoji systemy Ukrajiny: zb. nauk. pracj. Sumy: DVNZ “UABS NBU”, 2011. Vyp. 31. S. 257 - 266.
Esh S. M. (2011). Finansovyj rynok. Navch. posib., 2-ghe vyd. K: Centr uchbovoji literatury, 528 s.
Poljak N. P. (2015). Zarubizhnyj dosvid kredytuvannja realjnoji ekonomiky: mozhlyvistj adaptaciji v Ukrajini.Visnyk Ukrajinsjkoji akademiji bankivsjkoji spravy. No 2 (39), S. 64-67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.