РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЕКОТУРИЗМУ НА ЗАСАДАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • Liudmyla Bezuhla Дніпровський державний аграрно-економічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-123-132

Ключові слова:

екотуризм, природно заповідний фонд, регіональний розвиток, природні території, навколишнє середовище, екомережа, заказники, заповідники, пам’ятки природи, ботанічні сади.

Анотація

Анотація. У статті розглянуто складові елементирегіонального розвитку екотуризму на засадах функціонування природно-заповідного фонду дніпропетровської області. Зазначено, що охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку всього світу, в тому числі України. Особливе місце в екомережі займають території і об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), які складають ділянки суші та водного простору, природні комплекси та об'єкти, яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Узагальнено, що в Україні значну частину природного потенціалу складають: рекреаційні ландшафти, оздоровчі ресурси, природно-заповідні об'єкти, території історико-культурного призначення. Ресурсною базою для екотуризму на Дніпропетровщині  насамперед є об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). Наведено детальну характеристику природного заповідника,ботанічних, ландшафтних, лісових та орнітологічних заказників, пам’яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів ПЗФ в Дніпропетровські області загальнодержавного значення, які запропоновано розглядати для ефективного функціонування та розвитку елементів системи екологічного туризму, окрім заповідника.  Розраховано, що найбільшу питому вагу в структурі заказників ПЗФ загальнодержавного значення в Дніпропетровської області займають ландшафтні заказники, найменшу – ботанічні. Сформульовано, що екологічний туризм однозначно не може розвиватися в природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський», так як будь-яка діяльність заборонена законодавством на даній території. Однак, заказники, які займають найбільшу питому вагу в структурі ПЗФ України загальнодержавного значення Дніпропетровської області, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва та ботанічні сади цілком можливо розглядати для ефективного функціонування та розвитку елементів системи екологічного туризму.

Посилання

Levytskyi O.I. (2013). Rol ta znachennia pryrodno-zapovidnykh terytoriy dlia rozvytku rekreatsiynoho pryrodokorystuvannia Ivano-Frankivskoyi oblasti. Naukovi zapysky Ternopilsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka - Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Ser. : Heohrafiya. № 2. 246-253 [in Ukrainian]

Pro pryrodno-zapovidnyi fond Ukrainy : Zakon Ukrayiny vid 16.06.1992 r. №2456-XII. (1992) URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12

Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha : Zakon Ukrainy vid 26.06.1991 r. № 1264-ХІІ. (1991). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12

Vorobyova, O.A. (2012). Mistse i rol terytoriy ta obyektiv pryrodno-zapovidnoho fondu v systemi ekolohichnoi infrastruktury. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh – doslidzhen - Bulletin of socio-economic research. Issue. 3(46), part. 2. 34-38 [in Ukrainian]

Brusak V.P. (2013). Perspektyvy ekoturystychnoho vykorystannia pamiatok nezhyvoyi pryrody Halytskoho rayonu Ivano-Frankivskoyi oblasti ta stvorennya heoparku «Halytske Prydnisterya» Karpatskiy kray - Carpathian region. № 1. 177-188 [in Ukrainian]

Mihushchenko YU.V. Mekhanizmy zabezpechennya efektyvnoho vykorystannia turystychno-rekreatsiynoho potentsialu hirskykh rayoniv zakhidnykh rehioniv URL : http://lv.niss.gov.ua/ articles/ 464/

Teodorovych L. (2013). Ekolohichnyi turyzm u NPP Ukrainy: teoretychni ta praktychni aspekty. Visnyk Lvivskoho universytetu - Bulletin of the University of Lviv. Ser. heohrafichna. 2013. Issue 41. 318-330. [in Ukrainian]

Novitska S. (2013). Ekolohichnyy turyzm yak priorytetnyy napryamok staloho rozvytku turystychnoyi sfery. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatyuka - Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Ser. : Heohrafiya. № 2. 164-169 [in Ukrainian]

Arkhypova, L. M. (2014). Do pytannia staloho rozvytku terytorialnykh rekreatsiinykh system. Karpatskyi krai 2 (2014): 147-158. [in Ukrainian].

Kinash, I. P., Arkhypova, L. M., Polyanska, A. S., Dzoba, O. G., Andrusiv, U. Y., & Iuras, I. I. (2019). Economic evaluation of tourism infrastructure development in Ukraine. Paper presented at the IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 477(1) doi:10.1088/1757-899X/477/1/012020

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-03

Як цитувати

Bezuhla, L. (2020). РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЕКОТУРИЗМУ НА ЗАСАДАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (серія «Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості», (1(21), 123–132. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-123-132

Номер

№ 1(21) (2020): Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості

Розділ

ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ ІНШИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Ліцензія

Положення про авторські права

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
  • Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
  • Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.