РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У СФЕРІ АПК: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Анотація

Проаналізовано сучасний стан регуляторної політики України у сфері АПК, так як регуляторна політика країни вимагає вирішення складних та вкрай важливих рішень, які, в свою чергу, будуть сприяти підвищенню ефективності виробництва, реалізації кінцевої продукції та стануть запорукою розвитку сільських територій.

Висвітлено основні тенденції міжнародної торгівлі товарами агропромислового комплексу, а саме: посилення протекціонізму розвинених країн за одночасної лібералізації доступу до аграрних ринків країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою; концентрація зусиль країн на імпортозаміщенні в аграрній сфері задля реалізації завдань продовольчої безпеки; посилення позицій транснаціональних корпорацій на глобальних ринках аграрної продукції; тощо.

Порівняно заходи регулювання зовнішньої торгівлі продукцією АПК і рівні та структура підтримки виробників продукції АПК, послуг у сільському господарстві та споживачів в США, країнах ЄС та на Україні. Зроблено висновок, що через невідповідність національних стандартів європейським і система ж нетарифного регулювання в Україні є на сьогодні теж неефективною, а рівень сукупної підтримки сільського господарства, частка сукупної підтримки у валовій доданій вартості сільського господарства на Україні є найнижчою, що призводить до нестабільності та низької ефективності реалізації відповідних державних бюджетних програм.

Доведено про необхідність поєднання вимог міжнародних угод і національних регуляторних інституцій, а визначальним, на нашу думку, є економічний механізм, який повинен виражати політику держави. Це стосується не тільки державного сектора господарювання, а й приватного сектора через систему непрямих заходів. Запропоновано напрями та заходи вдосконалення механізму державного регулювання АПК на Україні, що є основою для підготовки до нового етапу розвитку АПК країни, забезпечення переходу у державному регулюванні до оптимізаційно-інтеграційного етапу, підвищення конкурентоспроможності АПК, гарантування складових продовольчої безпеки, тощо.