ЗЕЛЕНА ЛОГІСТИКА В УПРАВЛІННІ ЖИТТЄВИМ ЦИКЛОМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Mohamad Nehme Modern University for Business and Science
  • Pavlo Brin National Technical University Kharkiv Polytechnic
  • Layal Iskandarani Modern University for Business and Science

DOI:

https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-2(26)-36-42

Ключові слова:

зелена логістика, управління ланцюгом поставок, управління життєвим циклом

Анотація

Концепції зеленої логістики, управління життєвим циклом і корпоративної соціальної відповідальності відіграють усе більш важливу роль у досягненні стійких результатів з економічному, соціальному та екологічному векторах розвитку організації в усіх країнах світу. Це пов’язано з тим, що уряди країн та окремі промислові виробники не в змозі приборкати небезпечні економічні та екологічні наслідки 21 століття, такі як інфляція та забруднення навколишнього середовища. Необхідно розуміти, що зелена логістика та управління життєвим циклом мають бути використані всіма елементами управління ланцюгом поставок, починаючи від постачальника сировини, проходячи через різних стейкхолдерів та закінчуючи клієнтами. Завдяки аналізу вторинних даних і огляду літератури авторами було зроблено висновок про те, що стійкість може бути досягнута лише за умови ефективної взаємодії всіх елементів управління ланцюгом постачання та розподілу відповідальності.

Сучасний світ стикається з економічними, екологічними та соціальними проблемами, спричиненими глобалізацією. Це призвело до зростання споживання, а отже, збільшення виробництва та потоків товарів і товарів у всьому світі. Промислові та технологічні революції загострили екологічні проблеми, такі як глобальне потепління та викиди парникових газів, які уряди не можуть приборкати. Міжнародна спільнота в особі Ради ООН та інших міжнародних організацій працює над вжиттям заходів для протидії цим викликам. Академічне співтовариство також розробляє моделі та механізми для покращення екологічних логістичних операцій у промисловому секторі та секторах послуг через моделі проєктування, та реалізації.

У статті проведено аналіз теоретичних засад управління життєвим циклом; проведено аналіз останніх публікацій з корпоративної соціальної відповідальності та управління життєвим циклом, досліджено роль зеленої логістики в забезпеченні сталого розвитку підприємства. На базі результатів дослідження у статті представлено модель ланцюга створення вартості шляхом об’єднання його елементів інструментами зеленої логістики.

 

Посилання

Seroka-Stolka, O. (2014). The development of green logistics for implementation sustainable development strategy in companies. 1st International Conference Green Cities 2014 – Green Logistics for Greener Cities (pp. 302-309).

Mesjasz-Lech, A. (2011). Efektywność ekonomiczna i sprawność ekologiczna logistyki zwrotnej. (pp. 43-46). Czestochowa: Technical University of Czestochowa.

Lee, S.-Y., & Klassen, R. (2008). Drivers and Enablers That Foster Environmental Management Capabilities in Small- and Medium Sized Suppliers in Supply Chains. Production and Operations Management Society, 573-586.

Sbihi, A., & Eglese, R. (2009). Combinatorial optimization and Green Logistics. Annals of Operations Research, 175(1), 159-175.

Lyon, T., & Maxwell, J. (2008). Corporate Social Responsibility and the Environment: A Theoretical Perspective. UN Department. Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future.

Wong, C., & HungLia, K. (2012). Green logistics management and performance: Some empirical evidence from Chinese manufacturing exporters. Omega, 40(3), 267-282. doi:https://doi.org/10.1016/j.omega.2011.07.002

Rodrigue, J., Slack, B., & Comtois, C. (2017). Green logistics In Handbook of logistics and supply-chain management. Emerald Group Publishing Limited.

McKinnon, A., Browne, M., Whiteing, A., & Piecyk, M. (2015). Green logistics: Improving the environmental sustainability of logistics. Kogan Page Publishers.

Tissayakorn, K., & Akagi, F. (2012). Green logistics management and performance for Thailand's logistic enterprises. Physics Procedia, 24, 900-905. doi:https://doi.org/10.1109/ICIT.2014.6895018

Rizou, M., Galanakis, I., Aldawoud, T., & Galanakis, C. (2020). Safety of foods, food supply chain and environment within the COVID-19 pandemic. Trends in food science & technology, 102, 293-299.

Heise, S., Karahan, F., & Şahin, A. (2022). The Missing Inflation Puzzle: The Role of the Wage‐Price Pass‐Through. Journal of Money, Credit and Banking, 54(1), 7-51.

Bianchi, G., Tessitore,, S., Iraldo, , F., & Testa,, F. (2021). How to embed environmental sustainability: the role of dynamic capabilities and managerial approaches in a life cycle management perspective. Wiley Online Library, 31(1). doi:https://doi.org/10.1002/bse.2889

Remmen, A., Jensen, A., & Frydendal, J. (2007). Life Cycle Management. UNEP and Danish Standards.

Zhang, G., & Zhaob, Z. (2012). Green Packaging Management of Logistics Enterprises. Physics Procedia, 24(B), 900-905. doi:https://doi.org/10.1016/j.phpro.2012.02.135

Bowen, H. (1953). Social Responsibilities of the Businessman. Iowa: University of Iowa Press. Business & Economics .

Friedman, M. (1970, September 13). The Social Responsibility of Business Is to Increase Its Profits. The New York Times Magazine.

Carroll, A. (1979). A three-dimensional conceptual model of corporate performance. Academy of Journal Management Review, 4(4), 479-505.

Freeman, R., & Dmytriyev, S. (2017). Corporate Social Responsibility and Stakeholder Theory: Learning From Each Other. Symphonya Emerging Issues in Management, 7-15. doi:http://dx.doi.org/10.4468/2017.1.02freeman.dmytriyev

Elkington, J. (1998). Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. New Society Publishers.

Brin, P., Prokhorenko, O., Nehme, M. & Trabulsi, H. (2020). Strategic contribution of a business process to company’s performance. Journal of Information Technology Management, 12(3), pp.82-99. https://dx.doi.org/10.22059/jitm.2020.76296

Brin, P., Lombardi, R., Nehme, M. N., & Tiscini, R. (2022). Corporate social responsibility, competitiveness and sustainability in emerging economies: the case of Ukraine. International Journal of Management and Decision Making, 21(4), 379-401. https://doi.org/10.1504/IJMDM.2022.125936

Geng, R., Aktas, E., & Mansouri, F. (2017). The relationship between green supply chain management and performance: A meta-analysis of empirical evidences in Asian emerging economies. International Journal of Production Economics, 183(A), 245-258.

Vila, C., Nebot, J., Albinana, J., & Hernadez, G. (2015). An Approach to Sustainable Product Lifecycle Management (Green PLM). Procedia Engineering, 132, 585-592.

Brin, P., Nehme, M., & Polančič, G. (2020). Corporate social responsibility as an instrument of increasing country competitiveness. Torun International Studies, 1 (13), 131-150. https://doi.org/10.12775/TIS.2020.010

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-31

Як цитувати

Nehme, M., Brin, P., & Iskandarani, L. (2022). ЗЕЛЕНА ЛОГІСТИКА В УПРАВЛІННІ ЖИТТЄВИМ ЦИКЛОМ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (серія «Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості», (2(26), 36–42. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-2(26)-36-42