РЕГІОНАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність упровадження маркетингового підходу до управління регіоном, що сприятиме налагоджуванні взаємодії між органами влади та цільовими ринками: виробниками, споживачами, інвесторами, мешканцями. Визначено пріоритетні складові регіонального маркетингу, до яких віднесено систему маркетингових досліджень, які мають виявляти потенціал щодо реалізації товарів та послуг не тільки в межах власної території, але й на ринках інших регіонів; просування товарів і послуг, які економіка регіону може генерувати в загальнонаціональному та міжнародному масштабах; товарну політику; цінову політику.

Обґрунтовано, що економічний розвиток регіонів України повинен базуватися на розробці концепції регіонального маркетингу, яка розглядає маркетинг як спеціальну управлінську технологію, спрямовану на формування конкурентних переваг і створення позитивного іміджу регіону, що в свою чергу сприятиме розвитку інфраструктури, наданню якісних послуг, залученню інвестицій та кваліфікованих кадрів, формуванню комфортного життєвого середовища і підвищенню рівня та якості життя населення. Доведено, що наявність концептуального підходу забезпечить представникам бізнесу, інвесторам певний орієнтир і розуміння щодо розвитку різних галузей, сфер діяльності та інфраструктури регіону та дозволить в умовах ринку переорієнтувати на себе потік ресурсів (матеріальних, фінансових, людських тощо) та конкурувати з іншими регіонами.

Проаналізовано чинники, що визначають необхідність формування маркетингової політики регіону з розумінням варіативності її функціональних завдань та наслідкових детермінацій у різних просторових вимірах. Визначено основні цілі регіонального маркетингу, реалізація яких покликана створити необхідні умови для подальшого цілеспрямованого розвитку територій та формування кращих конкурентних переваг. Доведено, що регіональний маркетинг повинен бути спрямований на вирішення стратегічних, а не поточних проблем і базуватися на формуванні та розвитку стратегічних взаємовигідних відносин усіх учасників процесу взаємодії (споживачів, бізнесу, державних установ, громадських організацій, органів місцевого управління).