ВПЛИВ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Анотація

У статті досліджено поняття інтелектуального потенціалу та його значення для розвитку країни, здійснено оцінку впливу міграційних процесів на формування і використання інтелектуального капіталу, визначено наслідки міграції для країн з точки зору інтелектокористування та запропоновано напрями збереження та ефективного управління інтелектуальним потенціалом України в контексті втрати частини людського капіталу внаслідок війни. Зазначено, що в сучасній епосі високих технологій та цифрової трансформації інтелектуальний потенціал країни відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку сучасного суспільства. Поняття інтелектуального капіталу країни визначено як набір нематеріальних ресурсів, які впливають на інноваційність, креативність та загальну здатність країни виробляти та використовувати знання для досягнення економічного зростання та конкурентоспроможності. Досліджено складові інтелектуального капіталу, якими є  освіта та наука, технології, інтелектуальна власність , людські ресурси, економічна система, культурний і творчий потенціал, здатність до адаптації та інновації.

Обгрунтовано значний вплив міграційних процесів на інтелектуальний потенціал країни та визначено наслідки міграції, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Зокрема, для країн, які експортують людський капітал, міграція може призвести до втрати інтелектуального потенціалу. Однак для країн-імпортерів мігрантів це може стати джерелом нових талантів та інтелектуального капіталу, оскільки вони отримують підготовлених фахівців, які після адаптаційного періоду готові працювати і примножувати інтелектуальні цінності в нових умовах. Сучасна ситуація в Україні доводить, що в умовах війни і надзвичайних ситуацій зовнішні і внутрішні міграційні процеси активізуються, внаслідок чого мають місце значні втрати інтелектуального капіталу і потенціалу. Акцентовано на важливості управління інтелектуальним потенціалом в умовах міграції для його  збереження та ефективного інтелектокористування. Для досягнення цієї мети необхідно розробляти політику, спрямовану на залучення талановитих фахівців, забезпечення їхніх прав та можливостей для професійного та особистого розвитку. Запропоновано напрями збереження та примноження інтелектуального потенціалу через створення стимулюючого середовища для науково-дослідного розвитку, підтримку освітніх програм та проєктів, всіляке сприяння інноваціям та технологічному розвитку. Для ефективного управління інтелектуальним потенціалом в умовах міграції також важливо розробляти механізми обміну знаннями та досвідом, а також залучати експертів із зарубіжжя для спільної роботи та реалізації проєктів.