ФЕНОМЕН ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПІДГОТОВКУ МЕНЕДЖЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2024-1(29)-55-63Ключові слова:
глобалізація, управлінська освіта, менеджер, освіта, соціальний простір.Анотація
Метою статті є дослідження поняття «глобалізація» з урахуванням історичного аспекту прояву цього явища, а також з’ясування впливу глобалізації на підготовку фахівців, зокрема менеджерів. З’ясовано, що глобалізація, як явище, поруч з політичними, економічними, соціальними, інформаційними, фінансовими, інвестиційними, міграційними та іншими сферами людської діяльності чинить вплив і на підготовку фахівців.
Подано історичний ракурс поняття «глобалізація». Встановлено, що контекст глобалізації прослідковується в працях стародавніх філософів та дослідників. Активне використання поняття «глобалізація» в науковому дискурсі спостерігалося у другій половині XX століття. Причиною цього стала активна інтеграція світових ринків, зростання міжнародної торгівлі та фінансових операцій. Встановлено, що глобалізаційна тематика нині перетворилася в домінуючу. Результатом глобалізації є становлення єдиного виробничого та споживчого простору з узгодженими правилами взаємодії, обміну товарами, послугами, капіталом, ідеями, цінностями тощо. Прояв глобалізації спостерігається і в соціальних процесах. Соціальна обумовленість такого явища пов’язане з розвитком соціуму, який формує система освіти як складне та багатовимірне явище. Суспільство формує освітню систему, визначає структуру, якість, доступність. В свою чергу освіта впливає на розвиток суспільства й формує його. Оскільки ЮНЕСКО оголосило ХХІ ст. століттям освіти, то виникає потреба врахування впливу глобалізації під час підготовки фахівців, зокрема менеджерів. Визначено характерні риси глобалізації, які проявляються в освіті. Продемонстровано наслідки впливу глобалізації на підготовку менеджерів. Наслідком глобалізації є: уніфікація знань, розширення географії збуту освітніх послуг, прагнення досягати високої якості освіти, розширення міжнародної співпраці, посилення ролі міжнародно-правового регулювання освіти, загострення конкуренції, урізноманітнення форм навчання.
Посилання
Полуяктова О. Підготовка менеджерів та практиків управління. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. № 21. С. 39–43.
Словник іншомовних слів Мельничука. https://126.slovaronline.com/.
Узбек К. Антична математика і становлення системних підвалин філософського раціоналізму: дис. … д-ра філософії: 09.00.09. Київ, 2005.
Геракліт: Філос. енциклопед. слов. / ред. В. І. Шинкарук. Київ : Ін-т філософії ім. Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002. 742 с.
Конфуцій: Філос. енциклопед. слов. / ред. В. І. Шинкарук. Київ : Ін-т філософії ім. Григорія Сковороди НАН України: Абрис, 2002. 742 с.
Лао-Цзи (Лі Ер). Да де цзін; «Українське Дао – Вчення про істину та благодать» / пер. з кит. В. Дідик. Акад. Експрес, 2013. 48 с.
Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої «Політики» / пер. з латина О. Кислюк. 2-ге вид. Київ: Основи, 2003. 796 с.
Лущевська О. Про Христофора Колумба, Кжона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер. Київ : Грані-Т, 2010.
Levitt T. The globalization of markets. Marketing: critical perspectives on Business and Management. 2001. No. 39. P. 445.
Robertson R. Globalization: social theory and global culture. London: Sage, 1992.
Robertson R., Featherstone M., Lash S. Glocalization: time – space and homogeneity – heterogeneity. London: Sage, 1995.
Castells M. The information age: economy, society and culture. Oxford: Basil Blackwell, 1996.
Ohmae K. The End of the Nation State. New York: Free Press, 1995
. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / пер. Н. Поліщук. Київ: Альтерпрес, 2004. 100 с.
Held D., McGrew A. Globalization theory: approaches and controversies. Cambridge, UK Malden, Massachusetts: Polity Press, 2007.
Badie B. Rethinking International relations. Elgar, 2020.
Waters M. Globalization. London, New York: Routledge, 1996. 185 p.
Beck U. Was ist Globalisierung? Irrtümer des Globalismus – Antworten auf Globalisierung. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1997. 267 p.
Boulding E. Building a global civic culture: education for an interdependent world. Syracuse, NY: Syracuse University Press, 2010. 348 p.
Beck U. What is globalization? / trans. by P. Camiller. Cambridge: Polity, 2000.
Meyer J. Globalization. sources and effects on national states and societies. International sociology. 2000. Vol. 15, no. 2. P. 233–248.
Bikson T., Law A. Global preparedness and human resources. Santa Monica: Rand, 1996. 200 p.
Удовика Л. Трансформація правової системи в умовах глобалізації: антропологічний вимір.: монографія. Харків: Право, 2011. 552 с.
Стукало Н. Глобалізація та розвиток фінансової системи України : монографія. Дніпропетровськ : Інновація, 2006. 248 с.
Bikson T. K. Global Preparedness and Human Resources / T. K. Bikson, S.A.Law. – Santa Monica: Rand, 1996. – 200 p. 221
Marginson S. After globalization: emerging politics of education. Journal of education policy. 1999. Vol. 14, no. 1. P. 19–31.
Stiglitz J. Towards a new paradigm for development: strategies, policies and processes. Prebisch Lecture for UNCTAD. 1998.
Fischer S. Globalization and its challenges. The American economic review. 2003. Vol. 39, no. 2. P. 1–30.
Apple M. Between neoliberalism and neoconservatism; Education and conservatism in a global context. Globalization and education: critical perspectives. 2000. P. 57–77.
Burbules N. Globalization and education: an introduction. Globalization and education: critical perspectives. 2000. P. 1–26.
Scott P. Globalization and higher education: challenges for the 21st century. Journal of studies in international education. 2000. Vol. 4, no. 1. P. 3–10. URL: https://doi.org/10.1177/102831530000400102 (date of access: 16.05.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.