THE ABILITY OF HEALTH ORGANIZATIONS TO CHANGE - WHY DO CHANGE NEED A PROCESS AND PROJECT APPROACH?
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-109-117Ключові слова:
управління змінами, управління змінами в організаціях охорони здоров’я, управління процесами, управління проектами, інтегровані субдисципліни управління.Анотація
Метою статті є спроба виявити взаємозв'язок між різними дисциплінами наук управління (управління змінами, управління процесами, управління проектами) та звернутися до проблеми їх застосування в організаціях охорони здоров'я. Це видається серйозною проблемою в контексті неминучості змін у медичних організаціях, особливо в умовах тривалої пандемії (організаційні зміни за відносно короткий проміжок часу). Крім того, постійно зростаюча складність організації охорони здоров’я і одночасно темпи технологічних інновацій у медицині. Стаття являє собою огляд, який інтегрує та інтерпретує сучасний стан знань у галузі управління змінами, управління процесами та управління проектами. Це вказує на необхідність інтеграції різних піддисциплін управління. В основному це було розроблено з використанням критичного аналізу літератури.
Організації охорони здоров’я, особливо під час глобальної пандемії COWID-19, переживають процес швидких організаційних змін. Важливо розуміти ці зміни не лише теоретично, а як сукупність необхідних навичок. Все це для ефективного та результативного впровадження парадигми управління сучасними організаціями охорони здоров’я.
Знання та досвід управління змінами, а також знання принципів управління проектами та процесами здаються необхідними для належного впровадження ефективного та ефективного управління закладами охорони здоров'я.
Варто підкреслити, що в даний час інтерес до управління проектами та управління змінами, як правило, зосереджений на забезпеченні ефективності змін. Тому стає необхідним знати такі підкатегорії управління, як: управління проектами, управління процесами, управління людським потенціалом, управління якістю.
Посилання
Bitkowska A., Kolterman K., Wójcik G., Wójcik K., 2016, Zarządzanie procesami w przedsiębiorstwie. Aspekty teoretyczno-praktyczne, Difin, Warszawa.
Daicher D., 2017, The nature of project management, International Journal of Managing Projects in Business, vol. 5, no. 4.
Drucker P.F., 2016, Zarządzanie XXI wiekiem, Muza SA, Warszawa.
Grajewski P., 2016, Organizacja procesowa, PWE, Warszawa.
Grudzewski W.M., Hejduk I.K., 2018, Przedsiębiorstwo przyszłości. Zmiana paradygmatów zarządzania, Master of Business Administration, nr 1.
Hamel G., Breen B., 2018, Zarządzanie jutra, Red Horse Biznes, Warszawa.
Harasim W., 2016, Paradygmaty współczesnego zarządzania organizacją, [w:] Człowiek i organizacja – dylematy współczesnego zarządzania, red. W. Harasim, Wyższa Szkoła Promocji, Warszawa.
Jamali D., 2015, Changing management paradigms: implications for educational institutions, Journal of Management Development, vol. 24, no. 2.
Jřrgensen F., Timenes Laugen B., Boer H.,2017, Human resource management for continuous improvement, „Creativity and Innovation Management”, vol. 16, no. 4.
Johannessen J.A., Olsen B., Lumpkin G.T.,2017, Innovation as newness: what is new, how new, and
new to whom?, „European Journal of Innovation Management”, vol. 4, no.1, s. 20-31.
Lau C.M., Ngo H.Y.,2014, The HR system, organizational culture, and product innovation, „International Business Review” no.13, s. 685-703.
Lichtarski J., 2014, O relacjach między podejściem funkcjonalnym i procesowym w zarządzaniu, [w:] Podejście procesowe w zarządzaniu, red. M. Romanowska, Wydawnictwo SGH, Warszawa.
Lichtarski J., 2017, Kilka refleksji o konsekwencjach przełomów w zarządzaniu i ich rozpoznawaniu, Przegląd Organizacji, nr 3.
Moczydłowska J.M., 2017, Paradygmaty zarządzania – weryfikacja w dobie kryzysu, [w:] Zrównoważony rozwój przedsiębiorstwa, red. M. Cisek i B. Domańska-Szaruga, Studio Emka, Warszawa.
Nowosielski S., 2017, Od organizacji funkcjonalnej do organizacji procesowej, [w:] Procesy restrukturyzacyjne i konkurencyjność w przemyśle i usługach, red. J. Pyka, TNOiK, Katowice.
Nowosielski S., 2016, Orientacja procesowa w organizacjach – teoria i praktyka, ]w:] Metody badania i modele rozwoju organizacji, red. A. Stabryła, S. Wawak, Mlifes, Kraków.
Osbert-Pociecha G., 2019, Zmiana jako meta proces w organizacji procesowej, Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, nr 52.
Osbert-Pociecha G., 2017, Zdolność do zmian jako siła sprawcza elastyczności organizacji, Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, Wrocław.
Paim R., Caulliraux H.M., Cardoso R., 2018, Process management tasks: a conceptual and practical view, Business Process Management Journal, vol. 14, no. 5.
Penc J., 2016, Przedsiębiorstwo w burzliwym otoczeniu: procesy adaptacji i współpracy, cz. 2, Oficyna Wydawnicza OPO, Bydgoszcz.
Skrzypek E., Hofman M., 2016, Zarządzanie procesami w przedsiębiorstwie. Identyfikowanie, pomiar, usprawnianie, Oficyna a Wolters Kluwer business, Warszawa.
Sońta-Drączkowska E., 2015, Zarządzanie wieloma projektami, PWE, Warszawa.
Trocki M. (red.), 2012, Nowoczesne zarządzanie projektami, PWE, Warszawa.
Van de Ven A.H., Poole M.S., 2015, Explaining development and change in organisations, Academy of Management Review, vol. 20, no. 3.
Woźniak-Sobczak B., 2015, Symbioza paradygmatów zarządzania przedsiębiorstwem w otoczeniu sieciowym, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach, Zarządzanie 2, nr 222.
Young M., 2019, A meta model of change, Journal of Organizational Change Management, vol. 22, no. 5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.