ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ НА СТАДІЯХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-32-40Ключові слова:
конкурентні переваги, стадія, партнерство, коопетиція, стратегіяАнотація
У статті досліджено закономірності трансформації конкурентних переваг суб’єктів господарювання з врахуванням динаміки стадій життєвого циклу. Розглянута проблематика формування конкурентних переваг з позиції ринкового, ресурсного та поведінкового підходів. Конкуренція розглядається не лише як класичне протистояння окремих суб’єктів, а як формування передумов для ефективної взаємодії на ринку, послаблення антагоністичної складової конкуренції та пошук шляхів до встановлення ефективних партнерських зв’язків для подальшої співпраці.
У статті проаналізовано теоретичний внесок у формування й розвиток теорії конкуренції та конкурентних переваг та зроблено висновок, що під впливом глобалізації набувають поширення такі типи партнерських відносин, як кооперація, коопетиція та консолідація. Наведено два основних шляхи (сценарії) зміцнення конкурентних переваг суб’єктами господарювання, а саме: розраховувати на свої можливості або створювати нові партнерські формування. Зроблено акцент на актуалізації поведінкової та стратегічної цінностей взаємовідносин. Якщо перша базується на довірі та впевненості, то стратегічна цінність передбачає забезпечення стратегічних переваг, зосередження зусилля на розвитку ключових компетенцій, раціональному розподілі ресурсів та одержання в перспективі синергетичного результату.
У роботі проаналізовані підходи до класифікації стадій життєвого циклу організації. Основний акцент ставиться на формуванні стратегії розвитку підприємства та деталізації конкурентних переваг на кожному із періодів його діяльності. Проілюстровано взаємозв’язок стадій життєвого циклу, цілей та завдань, що ставляться перед організацією, можливих стратегій розвитку та відповідних конкурентних переваг. Зроблено висновок про те, що підприємство на будь-якій стадії життєвого циклу, реалізуючи ту чи іншу стратегію, може створити та забезпечити певні конкурентні переваги. Особливість цього процесу в тому, що тільки успішний вибір та реалізація відповідної стратегії може гарантувати бажану кількість та якість цих переваг, тривалість їх збереження та ефективність використання. При цьому важливо, щоби ці переваги не були спрямовані на «боротьбу» з конкурентами, а на можливість формування нових партнерських структур з врахуванням спільних інтересів.
Посилання
Bondarenko S. M., Lisovskyi M. Yu. (2017). Konkurentni perevahy – unikalni osoblyvosti suchasnykh pidpryiemstv. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo – Uzhorod National University Herald. International Economic Relations And World Economy, issue 15, part 1, 42-45 [in Ukrainian].
Melikhov A. A. (2013). Konkurentni perevahy yak chynnyk zabezpechennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti – Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property, issue 1(3), 168-172. DOI: https://doi.org/10.31498/2225-6407.1.2013.21886 [in Ukrainian].
Kharchuk T. V. (2018). Resursnyi pidkhid v ekonomichnomu upravlinni konkurentnym potentsialom mashynobudivnykh pidpryiemstv. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo – Uzhorod National University Herald. International Economic Relations And World Economy, issue 22, part 3, 88-92 [in Ukrainian].
Butenko N. V., Bohuslavskyi O. V. (2018). Transformatsiia konkurentnykh vidnosyn v umovakh hlobalizatsii. Biznes Inform – Business Inform, № 12, 32-38 [in Ukrainian].
Cherchata, A. O. (2016). Koncepcії upravlіnnja pіdpriemstvami u kontekstі zastosuvannja logіstichnogo pіdhodu. Ekonomichna strategiya i perspekty`vy` rozvy`tku sfery` torgivli ta poslug. Xarkiv. XDUXT. 2016. Issue 2 (24). S. 87 – 96. [in Ukrainian].
Cherchata, A. O. (2011). Vprovadzhennia kompleksnoho pidkhodu shchodo stratehii postachan na budivelnomu pidpryiemstvi. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu ekonomiky i torhivli imeni Mykhaila Tuhan-Baranovskoho, 3 (51), 175–182.
Suchasni formy konkurentnoi vzaiemodii subiektiv hospodariuvannia. (2019). Zh. V. Poplavskoi (Ed.). Lviv: TOV «Halytska vydavnycha spilka» [in Ukrainian].
Halynska Yu. V. (2017). Vzaiemodiia vydobuvnykh pidpryiemstv Ukrainy v umovakh koopetytsii. Visnyk ONU imeni I.I. Mechnikova – Odessa National University Herald. Economy, issue 7 (60), Vol. 22, 27-30 [in Ukrainian].
Palyvoda O., Temindarova Yu. (2011). Formuvannia stratehichnykh partnerstv u malomu biznesi: problemy ta perspektyvy. Ekonomichnyi analiz – Ekonomichnyy analiz, issue 8, part 1, 144-147 [in Ukrainian].
Kuznetsova I. O., Sokurenko I. A. (2019). Stadii zhyttievoho tsyklu maloho pidpryiemstva: kharakterystyka ta spetsyfika pryiniattia upravlinskykh rishen. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen Odeskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet – Socio-Economic Research Bulletin of Odessa National Economic University, № 1 (69), 179-188 [in Ukrainian].
Romashova Ya. V. (2016). Kryza na riznykh stadiiakh zhyttievoho tsyklu pidpryiemstva: prychyny ta napriamy reahuvannia. Investytsii: praktyka ta dosvid – Investytsiyi: praktyka ta dosvid, № 4, 45-49 [in Ukrainian].
Popadynets, I., Andrusiv, U., Shtohryn, M & Galtsova, O. (2020). The effect of cooperation between universities and stakeholders: Evidence from Ukraine.International Journal of Data and Network Science, 4(2), 199-212. doi: 10.5267/j.ijdns.2020.1.001.
Boiarska M. O. (2015). Analiz stratehii rozvytku pidpryiemstva. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky – Global and National Problems of Economy, issue 5, 306-310 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.