ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ У ПАРАДИГМІ ЕКОНОМІКИ, ЗАСНОВАНОЇ НА ЗНАННЯХ

Анотація

Досліджено проблематику інтелектуального забезпечення інноваційного розвитку українських підприємств в умовах становлення економіки, заснованої на знаннях. Акцентовано на тому, що парадигма економіки знань передбачає створення певних умов за рахунок довгострокових інвестицій в науку, освіту, розвитку інноваційних систем, постійної модернізації інформаційної інфраструктури та створення сприятливого середовища для ринкових інновацій. За цих умов інтелектуальний потенціал є інтегруючим показником внутрішніх джерел, можливостей, засобів раціонального вирішення соціальних, культурних, науково-технічних проблем, включаючи цінні знання підприємств. Здійснено аналітичну оцінку параметрів інтелектуального потенціалу та інноваційної спроможності підприємств України. Зроблено висновок про високий потенціал і неефективне використання інтелектуальних ресурсів, що негативно позначається на інноваційному розвитку підприємництва. Наведено результати концептуального моделювання, в рамках якого дано авторське визначення сутності категорії «інтелектуальне забезпечення інноваційного розвитку підприємства». Сформульовано алгоритм функціонування системи інтелектуального забезпечення інноваційного розвитку задля ефективного трансферу знань між учасниками взаємодії. Визначено структурні аспекти вказаної системи. Розвинуто методологічні принципи, що забезпечують ефективне функціонування та регулювання (цілеспрямовану самоорганізацію) системи інтелектуального забезпечення інноваційного розвитку підприємств з позицій синергічної концепції управління. Сформовано модель інтелектуального забезпечення інноваційного розвитку підприємств у двох планах: на макро- і мікро-рівнях, що розкриває суб’єктний склад її учасників і механізми їх взаємодії. Обґрунтовано доцільність формування інфраструктури інтелектуального забезпечення за новими формами організації інноваційного підприємства, які сприяють інноватиці економіки. Підтверджено позицію щодо формування та реалізації «третьої місії» освітніх та наукових установ – комерціалізацію наукових досліджень і розробок, що зумовлює появу нового типу університетів – підприємницьких університетів. Запропоновані концептуальні підходи, моделі і механізми системи інтелектуального забезпечення інноваційного розвитку підприємств розкривають нові стандарти взаємодії учасників системи, а також ефективного використання інтелектуального потенціалу та розвитку інтелектуального капіталу.