ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПІДХІД ПРИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКІВ ЕНЕРГОНОСІЇВ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2023-1(27)-42-50Ключові слова:
інституційний підхід, лібералізація ринку енергоносіїв, енергетичний сектор, енергетичний пакет ЄС, газовий ринок, електропостачання, магістральні та розподільчі енергетичні мережі.Анотація
Досліджено досвід лібералізації ринків енергоносіїв в країнах Європейського Союзу на основі інституційного підходу. Для цього, розглянуто сутність інституціоналізму в державному управлінні; специфіку енергетичного ринку та проблеми його розвитку; практичний досвід лібералізації національних ринків енергоносіїв в країнах Європейського Союзу на основі запроваджених енергетичних пакетів.
З’ясовано, що на сьогоднішній день Україна знаходиться на етапі становлення енергетичного ринку, реформування якого здійснювалось в останні роки за директивами третього енергетичного пакету Європейського Союзу. Обґрунтовано, що лише цінова лібералізація та ліквідація монополій буде сприяти притоку інвестицій в галузь, дозволить наростити ресурсну базу й позбутись енергетичної залежності.
Встановлено, що серед актуальних проблем енергоринку в Україні на сьогоднішній день слід віднести: пролонгацію практики політичного втручання у формування тарифів та неефективну роботу національного регулятора. Як наслідок, в даному секторі продовжують накопичуватись кризові явища. Доведено, що існуючі проблеми свідчать про низьку ефективність регуляторного управління й бажання держави зберігати контроль, що є неприпустимим.
Побудовано схему формування енергетичного ринку на основі зведеного енергетичного балансу України з урахуванням джерел первинної енергії, енергетичного сектору та кінцевих споживачів. Проведено аналіз стану, проблем та перспектив розвитку енергетичного ринку в Україні.
Встановлено, що науковою новизною даної роботи є аналіз досвіду лібералізації ринків енергоносіїв на основі практики її запровадження в країнах Європейського Союзу, що на відміну від існуючих, поєднує у собі основи інституційного підходу та враховує специфіку й проблеми даного сектору для визначення перспектив розвитку енергетичного ринку в Україні.
Посилання
Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика. ИНФРА-М, 2011. 1010 с.
Фещенко В.М. Сучасні економічні теорії: навч. посіб. К. : КНЕУ, 2012. 474 с.
Речка К.М. Основні напрями сучасної економічної теорії. Агросвіт, 2014. № 23. С. 32-38. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2014_23_7 (дата звернення: 05.02.2023).
Шамборовський Г.О. Розвиток кейнсіанства та відродження лібералізму в ХХ ст. Інвестиції: практика та досвід, 2013. № 16. С. 36-39. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2013_16_10 (дата звернення: 05.02.2023).
Малий І.Й., Диба М.І., Галабурда М.К. Держава і ринок: філософія взаємодії: Монографія, К.: КНЕУ, 2005. 358 с.
Суший О. Теоретичні засади інституційної теорії державної політики. Публічне управління: теорія та практика, 2011. № 2 (6). С. 110-116.
Рихтер Р. Институты и экономическая теория. Достижения новой институциональной экономической теории. СПб.: Издат. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. 702 с.
Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки, К.: Основи, 2000. 198 с.
Shmygol, N., Łuczka, W., Trokhymets, O., Pawliszczy, D., & Zavgorodniy, R. (2020). Model of diagnostics of resource efficiency in oil and gas sector of economy of Ukraine. In E3S Web of Conferences (Vol. 166, p. 13005). EDP Sciences..
Ткач Д.К. Напрями формування ринку електроенергії. Вчені записки Університету «КРОК», 2021. №1(61). С. 194-200. URL: https://snku.krok.edu.ua/vcheni-zapiski-universitetu-krok/article/view/390 (дата звернення: 05.02.2023).
Реформа підприємств державної форми власності у секторі електроенергетики України. OECD Ukraine. 2020. 136 С. URL: http://www.oecd.org/corporate/soe-reform-electricity-sector-ukraine.htm (дата звернення: 05.02.2023).
Кузьміна М.М. Реформа ринку електроенергії як фундамент для розвитку відновлювальної енергетики. Право та інновації, 2016. № 2. С. 16-21. Режим доступу: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/Kuzmina14.pdf (дата звернення: 05.02.2023).
Чумаченко О.Г. Вплив 4-го енергопакету ЄС на розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка, 2022. №2(60), С. 60-65. URL: http://visnyk-ekon.uzhnu.edu.ua/article/view/266582 (дата звернення: 05.02.2023).
Павлюк С. Співробітництво між Україною та Європейським Союзом у сфері енергоефективності. Проект «Рада за Європу», К., 2015. 34 С. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2018/03/2.pdf (дата звернення: 05.02.2023).
Паливно-енергетичні ресурси України 2020 р. Статистичний збірник. К.: Державна служба статистики України, 2021. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publenerg_u.htm (дата звернення: 05.02.2023).
Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність. Розпорядження КМУ. №605-р від 18.08.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#Text (дата звернення: 05.02.2023).
Про ринок природного газу. Закон України. №329-VIIІ від 09.04.15 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#Text (дата звернення: 05.02.2023).
Про ринок електричної енергії. Закон України. №2019-VIIІ від 13.04.17 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text (дата звернення: 05.02.2023).
Shmygol N., Galtsova O., Varlamova I. Developing a methodology to assess the environmental and economic performance index based on international research to resolve the economic and environmental problems of Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 2018. Т. 4. №. 4. С. 366-374.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.