ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2023-2(28)-63-76Ключові слова:
людський капітал, людський розвиток, економічна система, інтелектуально-поведінкова економіка, інтелектуалізація економічної діяльності.Анотація
У статті досліджено та обґрунтовано взаємозв’язок розвитку людського капіталу та еволюції економічних систем для подальшої розробки рекомендацій щодо управління розвитком людського капіталу в сучасних умовах. Автором доведено необхідність досліджень, спрямованих на встановлення особливостей формування і розвитку людського капіталу в умовах еволюції економічних систем. Результатом таких досліджень має стати теоретичне обґрунтування ролі та місця людського капіталу у процесах еволюційних змін та підтвердження пріоритетності впливу на людський капітал для ефективного розвитку економічної системи.
Автором встановлено, що особисті здібності у структурі первісного людського капіталу доіндустріальної доби – це персоналізований ресурс знань, вмінь, навичок та досвіду, який людина використовувала для трансформації наявних природних та інших ресурсів у результати діяльності з метою задоволення як власних, так і суспільних потреб. Водночас в епоху індустріальної економіки у структурі людського капіталу ідентифіковано персоналізовані інтелектуальні ресурси (інтелектуальні здібності осіб, які генерують й обґрунтовують ідеї технічних, технологічних, організаційних та інших
удосконалень), структурно-ринкові інтелектуальні ресурси в частині знань людини про можливості використання результатів інтелектуальної діяльності та активні інтелектуальні ресурси як результат поєднання людини та машини.
Визначено, що зміни суспільно економічних формацій супроводжуються змінами компонентного складу структури людського капіталу, яка формується відповідно до умов розвитку економічних систем. Сучасну економічну систему запропоновано характеризувати терміном «інтелектуально-поведінкова економіка», зважаючи на пріоритетність ролі людини з притаманними їй інтелектуальними та поведінковими характеристиками у результатах економічної діяльності господарюючих суб’єктів, а реалізація функцій управління людським капіталом в умовах такої економіки вимагає удосконалення процесів, процедур, технологій прийняття рішень щодо організації, мотивації, контролю та планування його розвитку, результати якого будуть визначати рівень інтелектуалізації економічної діяльності.
Посилання
Дергалюк Б.В. Індустріальні та постіндустріальні ознаки структурних трансформацій національних економічних систем. Інфраструктура ринку. Випуск 33. 2019. С. 77-80.
Кондрашова-Діденко В. Інтелектуально зорієнтована економіка. Вісник КНУ ім. Т.Г.Шевченка. Економіка. Випуск 109. 2009. С. 56-59.
Мудрак Р.П. Економічна теорія: Навчальний посібник. Умань, 2018. 619 с.
Мельничук Д.П. Людський капітал: пріоритети модернізації суспільства у контексті поліпшення якості життя населення: монографія. Житомир: Полісся, 2015. 564 с.
Чирак І.М. Нова економіка: навч. посіб. Тернопіль: ТНЕУ. 2016. 236 с.
Економічна енциклопедія: у 3 т. Т. 1 [відп. ред. С.В. Мочерний]. К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. 864 с.
Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. М.: ИНФРА-М, 1997. 496 с.
Грішнова О.А. Ефективність інвестицій в людський капітал в Україні. Проблеми розвитку ринку праці та політика зайнятості населення в умовах трансформації економіки України: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (20- 21 листопада 2003 року). Луганськ: Східноук. нац. університет ім. В. Даля, 2003. С. 38.
Schulz T.W. Investment in Human Capital. American Economic Review. 1961. March,
№ 51. Р. 1-17.
Becker G.S. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis. New York, 1964. 268 p.
Коломієць В. М. Інституціональна система розвитку людського капіталу національної економіки. дис. … докт. екон. наук: спец. 08.00.03 “Економіка та управління національним господарством”. Дніпро, 2019. 491 с.
Вовканич С., Семів Л. Людський та інтелектуальний капітал в економіці знань.
Вісн. НАН України. 2008. № 3. С. 13-23.
Ільницький Д. Національний інтелектуальний капітал в глобальному науково- освітньому просторі: методологія досліджень. Науковий вісник Херсонського державного університету (Серія “Економічні науки”). Херсон: ХДУ – ВД «Гельментика», 2014. Вип.
Ч. 1. С. 14–22.
Johansson U.A. Human Resource Perpective on Intellectual Capital. In: Perpectives on Intellectual Capital. Burlington: Elsevier Butterworth-Heinemann, 2005.
Смирнов В.Т., Скоблякова И.В. Классификация и виды человеческого капитала в инновационной экономике. Библиотека креативной экономики. URL: http://umc.gu- unpk.ru/umc/ arhiv/2006/1/Smirnov_Skobliykova.pdf.
Злупко С.М. Радецький Й.І. Людський потенціал, зайнятість і соціальний захист населення в Україні: навч. посіб.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 193 с.
Кісь С.Я. Наукові основи інтелектуалізації діяльності підприємств: дис. … докт. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами». Івано- Франківськ, 2016. 493 с.
Салихов Б.В., Нейматова Б.А. Функциональная структура интеллектуального капитала предприятия как объект управления. Креативная экономика. 2008. № 11 (23). c. 50-58. URL: http://www. creativeconomy.ru/ articles/2606/
Кондрашова-Діденко В.І., Діденко Л.В. Інтелектуально зорієнтована економіка: Актор-контексти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18: Економіка і право. 2014. Вип. 25. С. 26-34.
Федулова Л.І., Корнєєва Т.М. Особливості економіки знань на сучасній фазі розвитку суспільства: теорія і практика розбудови в Україні. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 4. С. 73–86.
Геєць В. Характер перехідних процесів до економік знань. Економіка України.
№ 4. С. 4-14.
Ажажа М.А. Інвестиції в освіту як фактор інтелектуального прогрессу. Соціальна перспектива і регіональний розвиток. Запоріжжя: ТОВ «КСК-Альянс», 2007. Випуск 2. С. 37-40.
Жарінова А.Г. Економіка знань: зміст та роль інтелекту людини в її формуванні. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. № 28 (2010). URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/viewFile/222/218
Кривий В.І. Передумови виникнення поведінкової економіки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Економічні науки. 2016. Вип. 18. С. 12-16.
Чернобай Л.І., Широн Ю.О. Поведінкова економіка: сутність та підходи до визначення. Психологічні виміри культури, економіки, управління: науковий журнал. 2016. Вип. VIII. С. 71-78.
Кизима Т.О. Поведінкові фінанси у концепціях класичної та інституціональної теорій. Світ фінансів. 2013. Вип. 3. С. 7-18.
Повод Т.М., Адвокатова Н.О. Поведінкова економіка: сутність та концептуалізація поняття. Таврiйський науковий вiсник. Серiя: Eкoноміка. 2020. Випуск 2. С. 213-221.
Алієв Р. А., Дригола К. В., Вертелецька О. М. Особливості формування інтелектуальної економіки країн світу. Економічний простір. 2019. №14. С. 36-48.
Kis S., Mosora L., Mosora Yu., Yatsiuk O., Malynovska G., Pobihun S. Personnel Сertificationаs a Necessary Condition for Enterprise’ Staff Development. Management Systems in Production Engineering. 2020. Volume 28, Issue 2. pp. 121-126.
Malynovska G., Kis S., Kalambet Ya., Yatsiuk O. A mathematical and testing tool for personal human capital research assessment. Management Science Letters. 2020. Volume 10. 3291-3298.
Kis S., Malynovska G., Petrenko V., Yatsiuk O. Matriх of Personality Intelligent Characteristics asan Instrument for its Development Management. Advancesin Economics, Business and Management Research. 2019. Vol. 95. URL: https://www.atlantis- press.com/proceedings/smtesm-19/125917672
Ревтюк Є.А. Концептуальні основи управління людським капіталом підприємств: моногр. Івано-Франківськ: Сімик, 2015. 245 с.
Marrewijk van M., TimmersJ. Human Capital Management: New Possibilities in People Management. Journal of Business Ethics. 2003. Vol. 44, No. 2/3. pp. 171-184.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
.png)
.png){kind=logo}
