Енергетична безпека та соціально-економічний розвиток: виклики та перспективи

Анотація

Дослідження присвячене комплексному аналізу викликів та перспектив забезпечення енергетичної безпеки України в умовах складної соціально-економічної та політичної ситуації, що виникла внаслідок збройного конфлікту, економічних криз та глобальних змін на енергетичних ринках. Основну увагу приділено систематизації чинників, які впливають на енергетичну безпеку, включаючи внутрішні та зовнішні аспекти. Зокрема, досліджено вплив енергетичної залежності країни від імпортованих ресурсів, а також наслідки санкційної політики та міжнародної співпраці. Водночас акцент зроблено на внутрішніх викликах, таких як недостатній рівень інвестицій, застаріла інфраструктура, значні втрати енергії під час виробництва та транспортування. Особливу увагу в дослідженні приділено ролі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та впровадженню енергоефективних технологій у зміцненні енергетичної безпеки. Визначено, що збільшення частки ВДЕ у загальному енергетичному балансі може значно зменшити залежність від імпорту, сприяти сталому розвитку та поліпшенню екологічної ситуації. Реалізація цих завдань потребує значних інвестицій, адаптації законодавчої бази та забезпечення інституційної підтримки. Крім того, впровадження інноваційних рішень, таких як децентралізація енергетичних систем, оптимізація використання ресурсів та цифровізація управління енергетикою, може суттєво підвищити ефективність сектору. Соціально-економічний аспект дослідження охоплює аналіз впливу енергетичних криз на добробут населення, рівень зайнятості та соціальну стабільність. Висока частка витрат домогосподарств на енергоресурси є критичною проблемою, яка потребує впровадження програм енергоефективності та механізмів соціального захисту. Водночас, недостатня конкурентоспроможність енергетичного сектору та високий рівень тінізації обмежують залучення приватних інвесторів. Запропоновані підходи до вдосконалення енергетичної політики включають стимулювання розвитку конкуренції, зниження адміністративних бар’єрів для інвесторів та впровадження систем моніторингу ефективності використання ресурсів. Результати дослідження спрямовані на розробку стратегічних рекомендацій щодо зниження енергетичних ризиків, підвищення стійкості енергосистеми та забезпечення сталого економічного розвитку. Запропоновано багатовимірний підхід до оцінки енергетичної безпеки, що включає інтеграцію екологічних, соціальних та економічних аспектів. Важливим компонентом запропонованої моделі є підвищення соціальної згуртованості та створення умов для рівного доступу населення до енергетичних ресурсів. Дослідження підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до вирішення енергетичних проблем, об’єднуючи зусилля урядових інституцій, громадянського суспільства та міжнародних партнерів для досягнення цілей сталого розвитку.