КІЛЬКІСНА ОЦІНКА КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА
Ключові слова:
конкурентні переваги, кількісна оцінка, аналіз, маркетингова діяльність підприємств.Анотація
Охарактеризовано та обґрунтовано методологічні підходи до кількісної оцінки
конкурентних переваг підприємства, що є однією з найважливіших категорій ринкової економіки
та головною метою й результатом господарської діяльності підприємства, з метою подальшої
розробки системи управління конкурентними перевагами підприємства та його
конкурентоспроможністю. Така оцінка дає можливість визначити сильні та слабкі сторони
підприємства, виявити його приховані потенційні можливості і, відповідно до цього, максимально
удосконалити його конкурентну стратегію.
На сьогоднішній день у вітчизняній практиці відсутня загальноприйнята методика визначення
та оцінки конкурентних переваг підприємства. Загалом усі існуючі методи оцінки базуються на
діагностиці конкурентної ситуації на ринку, аналізі конкурентної позиції, конкурентного
потенціалу, рівня конкурентоспроможності підприємства та спрямовані на розроблення та
реалізацію ефективної конкурентної стратегії. Подальших досліджень потребують питання
впорядкування понятійно-категоріального апарату теорії конкурентних переваг, обґрунтування
методів аналізу конкурентних переваг, вибір показників оцінки, конкретизації переліку та
послідовності етапів управління конкурентними перевагами, відпрацювання процедур
впровадження технології та інструментарію формування і розвитку конкурентних переваг тощо.
Застосування тих чи інших методів залежить від особливостей підприємства, його галузевої
належності, ринку збуту, споживачів, інформаційної бази та безлічі інших факторів.
Посилання
Бринзя, Д. М. Мозоль //Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. – 2013. − №6.–
С. 16 – 25.
2. Горєлов Д. О. Стратегія підприємства: навч.-метод. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Д.
О. Горєлов, С. Ф. Большенко. – Харків : Вид-во ХНАДУ, 2010. – 133 с.
3. Гусєва О. В. Доцільність застосування матричних методів для оцінки
конкурентоспроможності малих готелів / О. В. Гусєва // Вісник Волинського інституту економіки
та менеджменту. – 2013. − №6. − С. 28 – 34.
4. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства / І. З. Должанський, Т. О.
Загорна.– К. : Центр навчальної літератури, 2002. – 282 с.
5. Маслак О. І. Визначення рівня конкурентної переваги машинобудівного підприємства на
засадах забезпечення розвитку його економічного потенціалу / О. І. Маслак, Л. А. Квятковська, О.
О. Безручко // Ефективна економіка. – 2014. – № 7. – С. 22 – 28.
6. Портер М. Е. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов / М. Е.
Портер; пер. с англ. И. Минервина.– 2-е изд. – М. : АльпинаБизнес Букс, 2006. – 452 с.
7. Портер М. Е. Стратегія конкуренції /М. Е. Портер ; пер. з англ. – К. : Основи, 1998. – 390 с.
8. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: підручник / З. Є. Шершньова. – 2-ге вид.,
перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2004. – 699 с.
9. SWOT-аналіз – основа формування маркетингових стратегій: навчальний посібник / За ред.
Л. В. Балабанової. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2005.–301 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.