РОЛЬ КУЛЬТУРИ УПРАВЛІННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Анотація

Анотація. Статтяприсвячена ролі, відведеній культурі та освіті в контексті управлінської культури керівника організації. З’ясовано, що в умовах нестабільності економічної ситуації в Україні, розпочатою світовою фінансово-економічною кризою, пандемією поширення коронавірусу, посилення впливу інноваційних, інформаційних і комунікаційних технологій,  на часі  стає пошук нових шляхів і методів ефективного управління як на державному рівні, так і на рівні суб’єктів господарювання. З’ясовано, що

в українському суспільстві, спостерігаються тенденції зростання кількості керівників, які мають недостатню підготовленість до управлінської діяльності, слабкі знання сучасних технологій і засобів управління у різних сферах діяльності, а також недостатньою сформованість управлінської компетентності та культури в процесі набуття професійної освіти. Визначено, що культура та освіта мають багато спільного з гуманітарною парадигмою, адже сутнісною ознакою людини є духовність.

З’ясовано, що управлінська культура керівника – це вид культури управління, що стосується діяльності керівника. На відміну від організаційної (корпоративної) культури, принциповою метою якої є досягнення максимальної ефективності організації, управлінська культура керівника  – це мистецтво забезпечення гармонійних стосунків між всіма членами колективу.

 Обгрунтовано, що управлінську культуру керівника можна розглядати на різних рівнях. Зокрема  на особистому рівні управлінська культура не вичерпується поділом на такі ментально-психологічні елементи, як знання, розуміння, вміння та прагнення відповідного комунікативно-управлінського змісту. Вона може структуруватися за відношенням до основних управлінських функцій – інформаційно-аналітичної, прийняття управлінських рішень, організаційної, спонукально-мотиваційної, контрольної тощо.

Визначено необхідність виділяти загальну адміністративну культуру, яка існує в організації та культуру управлінської праці керівника, яку називаємо менеджмент-культурою керівника, елементами якої  є: глибина, світогляд, мо­рально-етичні норми та відношення до праці, навички  в організації  та виконанні роботи, уміння володіти собою і розуміти трудовий колектив.

Обгрунтовано, що  розвиток  рівня культури в організації передбачає використання сучасних форм та методів організаційної роботи: навчання управлінських кадрів,  оволодіння ними практичних вмінь й навичок з управління та сприяння мотивації керівників щодо розвитку власної менеджмент-культури і праці з метою демократизації управління, що є найбільш ефективним у сучасних умовах. Найефективнішими формами з розвитку управлінської культури можна вважати  самоосвіту, участь у проблемних семінарах, конференціях, роботу у спеціальних дослідницьких групах.