РОЛЬ КУЛЬТУРИ УПРАВЛІННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-156-163Ключові слова:
культура управління, керівник, освіта, навчання, компетентність, діяльність.Анотація
Анотація. Статтяприсвячена ролі, відведеній культурі та освіті в контексті управлінської культури керівника організації. З’ясовано, що в умовах нестабільності економічної ситуації в Україні, розпочатою світовою фінансово-економічною кризою, пандемією поширення коронавірусу, посилення впливу інноваційних, інформаційних і комунікаційних технологій, на часі стає пошук нових шляхів і методів ефективного управління як на державному рівні, так і на рівні суб’єктів господарювання. З’ясовано, що
в українському суспільстві, спостерігаються тенденції зростання кількості керівників, які мають недостатню підготовленість до управлінської діяльності, слабкі знання сучасних технологій і засобів управління у різних сферах діяльності, а також недостатньою сформованість управлінської компетентності та культури в процесі набуття професійної освіти. Визначено, що культура та освіта мають багато спільного з гуманітарною парадигмою, адже сутнісною ознакою людини є духовність.
З’ясовано, що управлінська культура керівника – це вид культури управління, що стосується діяльності керівника. На відміну від організаційної (корпоративної) культури, принциповою метою якої є досягнення максимальної ефективності організації, управлінська культура керівника – це мистецтво забезпечення гармонійних стосунків між всіма членами колективу.
Обгрунтовано, що управлінську культуру керівника можна розглядати на різних рівнях. Зокрема на особистому рівні управлінська культура не вичерпується поділом на такі ментально-психологічні елементи, як знання, розуміння, вміння та прагнення відповідного комунікативно-управлінського змісту. Вона може структуруватися за відношенням до основних управлінських функцій – інформаційно-аналітичної, прийняття управлінських рішень, організаційної, спонукально-мотиваційної, контрольної тощо.
Визначено необхідність виділяти загальну адміністративну культуру, яка існує в організації та культуру управлінської праці керівника, яку називаємо менеджмент-культурою керівника, елементами якої є: глибина, світогляд, морально-етичні норми та відношення до праці, навички в організації та виконанні роботи, уміння володіти собою і розуміти трудовий колектив.
Обгрунтовано, що розвиток рівня культури в організації передбачає використання сучасних форм та методів організаційної роботи: навчання управлінських кадрів, оволодіння ними практичних вмінь й навичок з управління та сприяння мотивації керівників щодо розвитку власної менеджмент-культури і праці з метою демократизації управління, що є найбільш ефективним у сучасних умовах. Найефективнішими формами з розвитку управлінської культури можна вважати самоосвіту, участь у проблемних семінарах, конференціях, роботу у спеціальних дослідницьких групах.
Посилання
Veber M. (1998). Try chysti typy lehitymnoho panuvannya. Sotsiolohiya. Zahalʹnoistorychni analizy. Polityka. [Тhree pure types of legitimate domination]. K. : Osnova 534 s. [in Ukrainian].
Klamer A. (2015). Kul'tura imeyet znacheniye. Ekonomicheskaya kul'tura: tsennosti i interesy. Al'manakh tsentra issledovaniy ekonomicheskoy kul'tury fakul'teta svobodnykh iskusstv i nauk [Culture matters. Economic culture: values and interests. Almanac of the Center for Economic Culture Studies of the Faculty of Liberal Arts and Sciences of St. Petersburg State University], SPbGU. S.-P. 13-19. [in Russian].
Zelinsʹka H.O. (2013). Rehionalʹny yosvitniy menedzhment: teoriya ta praktyka [Regional educational management: theory and practice]. Symfoniya-forte. Ivano-Frankivsʹk. 57. [in Ukrainian].
Nikolayenkо S.M., Teslenko V.V (2007). Yakisna osvita – zaporuka samorealizatsiy i osobystosti: nauk. vydannya [Qualitative education is the key to self-realization of personality]. K.: Ped. Presa. 176 . [in Ukrainian].
Yahupov V.V., Svystun V.I., Kryshtalʹ N.A., Korolʹ V.N..(2013). Upravlinsʹka kulʹtura i kompetentnistʹ kerivnykiv yak systemna psykholoho-pedahohichna problema [Managerial culture and competence of managers as a systemic psychological and pedagogical problem]// Zbirnyk naukovykh pratsʹ Natsionalʹnoyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny Seriya: pedahohichni ta psykholohichni nauky.- Proceedings of the National Academy of State Border Guard Service of Ukraine Series: Pedagogical and Psychological Sciences. 4(69). 291-301. [in Ukrainian].
Pashko L. A (2014). Osuchasnennya upravlinsʹkoyi kulʹtury yak osnova onovlennya upravlinsʹkykh vidnosyn [Modernization of managerial culture as a basis for updating managerial relations] Statystyka Ukrayiny [Statistics of Ukraine], 2. 25. [in Ukrainian].
Bibler V.S. (2001). Ot naukoucheniya – k logike kul'tury: Dva filosofskikh vvedeniya v dvadtsat' pervyy vek [Two philosophical introductions into the twenty-first century]. M.: Politizdat, 426. [in Russian].
Hayevsʹka O. B. (2002). Upravlinnya yak sotsialʹnyy fenomen [Governance as a Social Phenomenon. K.: KNEU. 168. [in Ukrainian].
Dmitrenko G. A. (2006). Strategicheskiy menedzhment: tselevoye upravleniye personalom organizatsii [Strategic management: target management of the organization’s personnel]. K.: MAUP. 546. [in Ukrainian].
Korolyuk S. (2005). Stylʹ kerivnytstva yak skladova upravlinsʹkoyi kulʹtury kerivnyka / [Leadership style as a component of managerial management culture]. Dyrektor shkoly - Headmaster. 9 (345), 5–6. [in Ukrainian].
Blokhina I.O. (2007.) Rolʹ kerivnyka vyshchoho navchalʹnoho zakladu u formuvanni orhanizatsiynoyi kulʹtury [The role of the head of higher education in the formation of organizational culture] URL.: http://novyn.kpi.ua/2007-3-1/02_Blohina.pdf/. [in Ukrainian].
Sen'ko, YU. V. (2011). Gumanitarnyye osnovy pedagogicheskogo obrazovaniya [Humanitarian foundations of teacher education]. M. : Vlados, 203.[in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.