ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУТЬ, КОНЦЕПЦІЇ ТА СКЛАДОВІ

Анотація

У статті розглянуто поняття інтернаціоналізація, інтернаціоналізація вищої освіти. Розглянуто сучасні виклики та проблеми у вищій освіті, що знизили цінність вищої освіти та її необхідність. Обґрунтовано необхідність формування «відкритої» освіти – освіти, яка не має меж та кордонів; освіти, яка здатна виховати у студента уміння працювати у мультикультурному середовищі тощо. Вивчено підходи науковців до розгляду поняття інтернаціоналізація вищої освіти, на основі чого встановлено, що в цілому інтернаціоналізацію вищої освіти можна розглядати як процес включення міжнародних, міжкультурних і глобальних вимірів у мету, функції та надання вищої освіти. Доведено, що вища освіта все ж залишається найкращим способом трансформувати суспільство та його індивідів; платформою для об’єднання індивідуальних інтелектів, їх спільного розвитку та накопичення; містком для поєднання різних культур, навичок та вмінь.

Виокремлено підходи до концепції інтернаціоналізації вищої освіти, зокрема: діяльнісний підхід, що сприяє таким видам діяльності, як міжнародні навчальні програми, обмін студентами/викладачами, технічна допомога та навчання іноземних студентів; компетентнісний підхід наголошує на розвитку навичок, знань, ставлень і цінностей у студентів, викладачів і співробітників; ціннісний підхід, що зорієнтований на створенні культури або клімату в організації, що цінує і підтримує міжкультурний, міжнародний розвиток закладу; процесний підхід, що передбачає імплементацію міжнародного/міжкультурного виміру в усі процеси, що відбуваються у закладі вищої освіти.

Встановлено, що інтернаціоналізація є складним та комплексним процесом, що передбачає реалізацію цілої низки окремих складових. При цьому практики інтернаціоналізації містять дещо відмінні елементи, проте спільним є міжнародне навчання, наукова співпраця та спільні  дослідження, формування мультикультурного учасника освітнього процесу, як студента, так і викладача. При цьому студентська мобільність та мобільність викладачів на сьогодні є домінуючою. Доведено, що інтернаціоналізація закладів освіти відкриває не тільки нові можливості для їх розвитку, але є об’єктивною умовою їх функціонування в умовах глобалізації освітнього і наукового простору, набуття конкурентоспроможності на національних ринках освітніх послуг.