АВТОСАНАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ГЕНЕЗИС

Анотація

У статті здійснено історико-філософський генезис автосанації підприємства, зокрема досліджено економічну сутність цього поняття та сформульовано визначення. Для комплексного з'ясування соціально-економічної природи автосанації використано діалектичний метод пізнання та два його основоположні принципи: загального розвитку, який конкретизується у ряді принципів другого порядку (коеволюції, синергетизму, суперечності, історизму) та загального зв’язку, який конкретизується у системно-структурному аналізі.

Автором розроблено схему збалансування інтересів та розв’язання конфліктів між суб’єктами автосанації, які виникають на основі різниці у типах вимог до підприємства, рівні доступу до інформації про його фінансово-господарську діяльність, можливостей впливу на прийняття рішень, черговості задоволення вимог кредиторів.

Встановлено вимоги, які необхідно враховувати при розкритті змісту автосанації. Так, принципи коеволюції та синергетизму вимагають визначення її цілей, принцип суперечності – джерел фінансового забезпечення та суб’єктів, принцип історизму – конкретизації оперативних, тактичних та стратегічних її цілей, системно-структурний підхід – типів оздоровчих заходів. Розкрито зміст автосанації відповідно до основних принципів діалектичного методу пізнання та надано характеристику основних її елементів.

У результаті сформульовано визначення автосанації, яке, на думку автора, адекватно та в повній мірі відображає її соціально-економічну суть. Визначено, що автосанація – це система заходів фінансового, економічного, виробничого, техніко-технологічного, організаційно-правового, соціального характеру, які необхідно здійснити керівництву, власникам і працівникам підприємства із використанням внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування з метою відновлення фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентноздатності в довгостроковому періоді.