ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ НАБЛИЖЕННЯ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИНГУЛЯРНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2025-2(32)-132-146%20Ключові слова:
цифрові технології, цифрова трансформація, цифровізація, вища освіта, цифрова трансформація освіти, сталий розвиток, сталий цифровий освітній простір, «живі» лабораторії сталого розвитку, штучний інтелект (АІ), технологічна сингулярність, цифровий розрив, цифровий поворот, адаптивна модельАнотація
У статті досліджено роль цифрових технологій у забезпеченні сталого розвитку вищої освіти, визначено основні тенденції цифрової трансформації освітнього та наукового процесів в умовах глобальних викликів. Розглянуто економічні, соціальні та екологічні аспекти цифровізації освіти та її впливу на формування суспільства, орієнтованого на баланс між технологічними інноваціями, етичними аспектами та соціально-економічними викликами в умовах наближення до технологічної сингулярності. Метою статті є дослідження ролі цифрових технологій у забезпеченні сталого розвитку вищої освіти, визначення ключових переваг та викликів їх впровадження, обґрунтування напрямів подальшої цифрової трансформації вищої освіти задля підвищення стійкості цифрового освітнього і наукового простору та забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої освіти у контексті їх сталого розвитку. Проаналізовано основні сучасні тенденції цифрової трансформації освітнього процесу, вплив цифрових інструментів на якість навчання та доступність освіти. Розглянуто ключові виклики та перспективи інтеграції інноваційних технологій у сферу вищої освіти. Основними викликами визначено цифровий розрив, кібербезпека, якість викладання, якість освітнього контенту, екологічна стійкість цифровізації, економічна ефективність впровадження цифрових технологій у закладах вищої освіти тощо. Розроблено модель формування сталого цифрового освітнього простору закладу вищої освіти. Запропоновано рекомендації щодо ефективного впровадження цифрових технологій задля сталого розвитку закладів вищої освіти: розвиток відповідальності та цифрової культури; розвиток якісної цілісної цифрової інфраструктури; запровадження освітніх програм для викладачів і студентів щодо підвищення їх цифрової грамотності, зростання добробуту; ефективна інтеграція цифрових технологій у навчальний та науково-дослідний процес у контексті їх відповідності реальним потребам і викликам, орієнтованих на формування навичків працевлаштування; розвиток адаптивних моделей навчання, стимулювання ефективних цифрових методів навчання та науково-дослідної роботи у контексті розвитку аналітичного, критичного, креативного мислення здобувачів, інклюзію інновацій; захист персональних даних та забезпечення інформаційної безпеки; інвестиційне забезпечення цифрової трансформації освіти та науки й ін. Результати дослідження підтверджують, що впровадження цифрових технологій сприяє ефективності організації та управління освітніми процесами, зменшенню екологічного навантаження та формуванню необхідних компетенцій для досягнення глобальних цілей сталого розвитку.
Посилання
1. Бобро Н. Стратегічне управління економічною стійкістю університету. Сталий розвиток економіки. 2025. №1(52). С. 34-41. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-52-5
2. Бобро Н. Цифровізація освіти: виклики та можливості у XXI столітті. Педагогічні науки. 2024. № 5 (129). URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-5-129-8
3. Крамаренко І., Фонарюк О., Зацерківна М. Цифровізація освіти – нові виклики та перспективи розвитку. Перспективи та інновації науки. 2022. №2 (7). С. 392-404. URL: http://eprints.zu.edu.ua/34017/
4. Ломачинська І. А. Цифрова трансформація вищої освіти: виклики та перспективи. Матеріали 79-ї наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, 27–29 листоп. 2024 р.). Одеса : Олді+, 2024. С. 106–109.
5. Ломачинська І., Войцеховська А. Трансформація соціальної ролі університетів та їхній вклад у розвиток сучасного суспільства: Управлінські дослідження в контексті розвитку процесів четвертої промислової революції «Індустрія 4.0»: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. м. Одеса. 15 грудня 2023 р. С. 22.
6. Петришин Л., Почуєва О., Лемещук М., Звоздецька В. Проблеми та перспективи цифрової трансформації освіти: психолого‐педагогічний аспект. Академічні візії. 2023. № 17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7695844
7. Капранов Я., Бохонько Є., Чередник Л. Роль цифрових технологій в освіті: виклики та перспективи. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. №57 (1). С. 291-296. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/57-1-43
8. Sobti R. C., Sarin A. Science, Technology and Innovation for Achieving Sustainable Development Goals. Role of Science and Technology for Sustainable Future. Singapore. 2024. P. 3-13. https://doi.org/10.1007/978-981-97-0710-2_1
9. Volchik V., Posukhova O., Strielkowski W. Digitalization and sustainable higher education: constructive and destructiv potential of professional dynasties. Transformations in business & economics. 2021. Vol. 20, № 3 (54). Р. 21-43. URL: http://www.transformations.knf.vu.lt/54/gp54.pdf
10. Гребенюк А., Оксенюк І. «Цифровий поворот» в освіті у контексті сталого розвитку суспільства. Інформаційні технології і засоби навчання. 2024. Т. 100, № 2. С. 1-15. https://doi.org/10.33407/itlt.v100i2.5514.
11. Berchin I. I., Aguiar Dutra A. R., Guerra J. B. S. O. d. How do higher education institutions promote sustainable development? A literature review. Sustainable Development. 2021. №29(6). Р. 1202-1222. DOI:10.1002/sd.2219
12. Disterheft A., Azeiteiro U. M., Leal Filho W., Caeiro S. Participatory processes in sustainable universities – what to assess? International Journal of Sustainability in Higher Education. 2015. №16 (5). P. 748-771. https://doi.org/10.1108/ijshe-05-2014-0079.
13. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. United Nations. 2015. URL: https://sdgs.un.org
14. Sustainable Development Goals. United Nations Development Programme (UNDP). 2023. URL: https://www.undp.org/sustainable-development-goals
15. United Nations Decade of Education for Sustainable Development (2005-2014): International Implementation Scheme. United Nations. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000148654
16. Driving digital transformation in education. European Education and Culture Executive Agency (European Commission). URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/6b5cb652-e505-11ef-bc1c-01aa75ed71a1
17. Ramísio P. J., Costa Pinto L. M., Gouveia N., Costa H., Arezes D. Sustainability Strategy in Higher Education Institutions: Lessons learned from a nine-year case study. Journal of Cleaner Production. 2019. №222. Р. 300-309. DOI:10.1016/j.jclepro.2019.02.257
18. Taimur S., Sattar H. Education for Sustainable Development and Critical Thinking Competency. Encyclopedia of the UN Sustainable Development Goals. Cham. 2020. P. 238-248. https://doi.org/10.1007/978-3-319-95870-564.
19. Кальдерон А. Якою стане вища освіта до 2040 року. Освіта.ua. URL: https://osvita.ua/vnz/high_school/47910/
20. Catalysing Education 4.0 Investing in the Future of Learning for a Human-Centric Recovery. World Economic Forum. 2022. URL: https://www3.weforum.org/docs/WEF_Catalysing_ Education_4.0_2022.pdf?fbclid=IwAR0H9kIST8qYpYLMZrTX2tHaZlEvemAgofMjNJaRMwpaAphYP1w5mZX4hwY
21. COP28: What does a more sustainable higher education look like in 2024? QS Quacquarelli Symonds Limited. URL: https://www.qs.com/insights/articles/cop28-creating-a-more-sustainable-higher-education-2024/
22. Внукова Н., Сотська Г. Трансформація освіти для досягнення цілей сталого розвитку – 2030: нова педагогічна парадигма. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». 2023. №7. С. 7-21. https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.7-21
23. Size of the global e-learning market in 2019 and 2026, by segment. Statista. URL: https://www.statista.com/statistics/1130331/e-learning-market-size-segment-worldwide/
24. Digital TuRn in EUrope: Strengthening relational reliance through Technology. European Commission. URL: https://cordis.europa.eu/project/id/101007820
25. Гулай О. І., Шемет В. Я., Кабак В. В. Цифровий освітній простір як основна інновація ХХІ століття. Дистанційна освіта в Україні: інноваційні, нормативно-правові, педагогічні аспекти. 2023. № 3. С. 171-178. https://doi.org/10.18372/2786-5495.1.17777.
26. Sebire R. H., Isabeles-Flores S. Sustainable Development in Higher Education Practices. Revista Lengua y Cultura. 2023. Vol. 5, no. 9. P. 89-96. https://doi.org/10.29057/lc.v5i9.10971
27. Мірошнікова А. Освіту не можна ставити на паузу: дослідження Всесвітнього економічного форуму. Освіторія Медіа. URL: https://osvitoria.media/experience/osvitu-ne-mozhna-stavyty-na-pauzu-doslidzhennya-vsesvitnogo-ekonomichnogo-forumu/
28. Ломачинська І. Розвиток глобального ринку штучного інтелекту та його впив на вищу освіту. Інтеграція штучного інтелекту в освіту – виклики та можливості : збірник тез науково-методичних доповідей Всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації (Київ, 10 грудня 2024 р. – 20 січня 2025 р.) / Частина 1. – Київ – Львів – Торунь : Національний університет фізичного виховання і спорту України, Liha-Pres, 2025. С. 502-505.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
.png)


.png)

