МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Автор(и)

  • Ліля Євгенівна Сімків Іваго-Франківський національний технічний університет нафти і газу

DOI:

https://doi.org/10.31471/2409-0948-2025-2(32)-102-112

Ключові слова:

інтелектуальний потенціал, інтелектуальний капітал, вимушена міграція, управління, механізми управління, управлінські рішення, людський капітал.

Анотація

У статті розглядаються теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування механізмів управління інтелектуальним потенціалом України в умовах вимушеної міграції населення. Автором уточнено поняття «інтелектуальний потенціал держави» як стратегічний ресурс розвитку країни, що включає сукупність інтелектуальних активів нації, втілених у знаннях, навичках, компетенціях громадян та нематеріальних активах організацій. Виявлено основні компоненти інтелектуального потенціалу (людський, структурний, соціальний, ринковий, інноваційний та культурно-ціннісний), які зазнають трансформацій унаслідок вимушеної міграції. На основі аналізу статистичних даних досліджено сучасний стан міграційних процесів в Україні та визначено їхні ключові характеристики: вимушений характер, значна частка висококваліфікованих фахівців серед мігрантів, нерівномірний регіональний розподіл та гендерна асиметрія міграційних потоків. Ідентифіковано основні виклики для системи управління (ризик незворотної втрати людського капіталу, регіональні дисбаланси, дефіцит інформації) та можливості (формування транснаціональних професійних мереж, розвиток цифрових форм діяльності, потенціал для «циркуляції мізків»). Автором розроблено комплексну систему механізмів управління інтелектуальним капіталом, що включає інституційні (створення Національної агенції, регіональних центрів, взаємодія з діаспорою), організаційні (моніторинг міграції, віртуальна мобільність, інфраструктура), правові (удосконалення законодавства, правові режими реінтеграції) та економічні (спеціалізовані фонди, гранти, стимули, державно-приватне партнерство) механізми. Обґрунтовано необхідність їх інтеграції у єдину систему, що функціонуватиме на принципах системності, адаптивності, проактивності, інклюзивності та транспарентності.

Посилання

1. Кендюхов, О. В. (2008). Ефективне управління інтелектуальним капіталом: монографія. НАН України. Інститут економіки промисловості; ДонУЕП.

2. Гавкалова, Н. Л., & Маркова, Н. С. (2006). Формування та використання інтелектуального капіталу: наукове видання. Вид-во ХНЕУ.

3. Чухно, А. А. (2002). Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку. Економіка України, 11, 48-55.

4. Зарецька, Л. М., & Кулініч, О. А. (2014). Роль освіти в економічному розвитку. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг, 2, 197–207. http://elib.hduht.edu.ua/bitstream/123456789/851/1/22.pdf (дата звернення 06.09.2025)

5. Калінічева, Г. (2021). Якість вищої освіти як складова формування людського капіталу: виклики для України. Освітологія, 10, 24-36. https://doi.org/10.28925/2226-3012.2021.103 (дата звернення 06.09.2025)

6. Libanova, E. (2019). Labour migration from Ukraine: key features, drivers and impact. Economics and Sociology, 12(1), 313–328. https://doi.org/10.14254/2071-789X.2019/12-1/19 (дата звернення 06.09.2025)

7. Садова, У. Я. (Ред.). (2019). Міграція в умовах трансформації регіональних ринків праці України: механізми регулювання: монографія. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».

8. Малиновська, О. (2014). Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії. Національний інститут стратегічних досліджень. http://old2.niss.gov.ua/content/articles/files/Migration_Politic_Print-fin-3178a.pdf (дата звернення 06.09.2025)

9. Давидюк, Л. П. (2019). Інтелектуальна міграція трудових ресурсів в умовах глобалізації. Ефективна економіка, 11. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2019/71.pdf (дата звернення 06.09.2025)

10. Ерфан, Є. А. (2018). Особливості міжнародної міграції висококваліфікованих працівників. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, 18(2), 10-14. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/18_2_2018ua/4.pdf (дата звернення 08.09.2025)

11. Мульска, О. П., & Сорочак, О. З. (2023). Удосконалення політики регулювання міграційних процесів в умовах соціально-економічної нестабільності: інституціональний підхід. Innovation and Sustainability, 2, 18-30.

12. Шапоренко, О. І. (2019). Державна міграційна політика: шляхи регулювання та принципи. Право та державне управління, 2(35, Том 2), 252-257. http://www.pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2019/tom_2/38.pdf (дата звернення 08.09.2025)

13. Boeri, T., Brücker, H., Docquier, F., & Rapoport, H. (2012). Brain drain and brain gain: The global competition to attract high-skilled migrants. Oxford University Press. 352 p.

14. ВГО «Опора». (2023). Кількість українців та їх міграція за кордон через війну: дослідження Громадянської мережі ОПОРА. https://www.oporaua.org/viyna/kilkist-ukrayintsiv-ta-yikh-migratsiia-za-kordon-cherez-viinu-doslidzhennia-gromadianskoyi-merezhi-opora-24791 (дата звернення 08.09.2025)

15. Міністерство соціальної політики України. Внутрішньо переміщені особи. Офіційний веб-сайт МСП України. https://www.msp.gov.ua/timeline/Vnutrishno-peremishcheni-osobi.html (дата звернення 08.09.2025)

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

Сімків, Л. Є. (2025). МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (серія «Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості», (2(32), 102–112. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2025-2(32)-102-112

Номер

№ 2(32) (2025): Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості

Розділ

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Ліцензія

Положення про авторські права

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
  • Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
  • Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають