СИСТЕМА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2025-1(31)-112-119Ключові слова:
інноваційна екосистема, цифрова трансформація, цифрові платформи, штучний інтелект, інновації, технологічні тренди.Анотація
Статтю присвячено актуальній науковій проблемі теоретико-методологічного обґрунтування системи цифрової трансформації інноваційної екосистеми в умовах перманентних технологічних змін. Досліджено концептуальні засади цифрової інноваційної екосистеми як складної, самоорганізованої системи, що характеризується мережевістю, адаптивністю та здатністю до випереджального розвитку. Обґрунтовано, що цифрова інноваційна екосистема являє собою складну, динамічну мережу взаємопов’язаних елементів, яка забезпечує випереджальний інноваційний розвиток через горизонтальні комунікації, миттєвий обмін інформацією та здатність до перманентної реконфігурації внутрішніх структур. Визначено її структурні елементи, що включають суб’єктів інноваційної діяльності, інституційні утворення, інфраструктурні компоненти, інформаційно-комунікативні платформи та цифрові технології.
Виявлено основні системні закономірності та тренди цифрової еволюції інноваційних екосистем, які проявляються через трансформацію від ієрархічних до мережевих моделей організації, діджиталізацію інноваційних процесів та зростання рівня технологічної невизначеності. Розроблено концептуальну модель архітектоніки цифрової інноваційної екосистеми, яка відображає системну інтеграцію ключових елементів та механізми їх взаємодії, де ключову роль відіграють цифрові технології, штучний інтелект та гнучкі комунікативні платформи.
Визначено стратегічні напрямки цифрової трансформації, що включають розвиток цифрових платформ та хабів, впровадження технологій штучного інтелекту, формування цифрових інструментів залучення інвестицій та управління інтелектуальною власністю. Обґрунтовано необхідність розвитку цифрових компетенцій та впровадження блокчейн-технологій для забезпечення прозорості інноваційних процесів.
Посилання
Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Crown Business, 2017. 192 p.
Brynjolfsson E., McAfee A. The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies. W. W. Norton & Company, 2014. 304 p.
Prensky M. Digital Natives, Digital Immigrants. On the Horizon. 2001. Vol. 9, No. 5. pp. 1-6.
Tapscott D. The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. McGraw-Hill, 2003. 368 p.
Drucker P. Innovation and Entrepreneurship. Harper Business, 1985. 277 p.
Christensen C. The Innovator's Dilemma: When New Technologies Cause Great Firms to Fail. Harvard Business Review Press, 1997. 225 p.
ІнноваційнаУкраїна2020 рік: національна доповідь / за заг. ред.В.М. Гейця та ін. ; НАНУкраїни . К., 2015. 336 с.
Гриценко А.А. Цифровий розвиток: структура, капіталізація та соціалізація. Економічна теорія. 2018. № 4. С. 5-20.
Ляшенко В.І., Вишневський О.С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку. Київ : НАН України, Ін-т економіки пром-сті, 2018. 252 с.
Шостак Л. В., Більо І. О., Ульяницький А. О. Проблеми цифрової трансформації при формуванні бізнес-моделі вітчизняних підприємств. Причорноморські економічні студії. Випуск 82. 2023. С. 76–82. URL:http://bses.in.ua/journals/2023/82_2023/14.pdf
Бортнік А. М. Цифрова трансформація бізнес-моделі підприємства. Стратегія економічного розвитку України. 2020. Т. 47. С. 16–31
Федулова Л.І. Марченко О.С. Інноваційні екосистеми: сутність та методологічні засади формування. Економічна теорія та право. 2015. № 2. С. 21-33.
Підоричева І. Ю. Інноваційна екосистема в сучасних економічних дослідженнях. Економіка промисловості. 2020. № 2 (90). С. 54-92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.