ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2409-0948-2026-1(33)-201-211Ключові слова:
інституційне забезпечення, інвестиційна інфраструктура, будівельний сектор, управління проектами, інвестиційні ризики, поствоєнна відбудова, державно-приватне партнерство, трансформаційні зміни, інноваційний розвиток, цифровізація.Анотація
У статті досліджено теоретико-методичні засади та практичні аспекти інституційного забезпечення розвитку інвестиційної інфраструктури будівельного сектору України в умовах поствоєнної відбудови економіки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю відновлення зруйнованої інфраструктури, активізації інвестиційної діяльності та формування ефективного інституційного середовища, здатного забезпечити сталий розвиток будівельної галузі. Проаналізовано сучасний стан інституційного середовища інвестиційної діяльності у будівельному секторі, визначено його ключові характеристики та виявлено основні проблеми функціонування, зокрема фрагментарність інституційної структури, недостатній рівень координації між суб’єктами інвестиційного процесу, обмежений доступ до фінансових ресурсів, високі інвестиційні ризики та недостатній рівень цифровізації. Доведено, що ефективність залучення інвестицій значною мірою залежить від якості інституційного середовища, яке формує умови реалізації інвестиційних проєктів і визначає рівень довіри інвесторів. У статті узагальнено вплив інституційних чинників на ефективність залучення інвестицій у будівельний сектор, а також обґрунтовано інтегровану модель інституційного забезпечення, що включає регуляторний, фінансово-інвестиційний, організаційно-управлінський, інформаційно-цифровий та інноваційно-інфраструктурний блоки. Особливістю запропонованої моделі є поєднання функціонального підходу до структурування інституційного середовища з орієнтацією на вирішення системних проблем розвитку інвестиційної інфраструктури.
На основі проведеного дослідження обґрунтовано напрями вдосконалення інституційного середовища, які передбачають гармонізацію нормативно-правового забезпечення, розвиток фінансових інструментів, активізацію механізмів державно-приватного партнерства, підвищення інституційної спроможності органів влади, поглиблення цифровізації та стимулювання інноваційного розвитку будівельного сектору. Запропоновано практичні рекомендації, спрямовані на формування ефективної системи управління інвестиційними процесами, зниження ризиків та підвищення інвестиційної привабливості галузі. Доведено, що реалізація запропонованих підходів забезпечить перехід від фрагментарного до системного інституційного забезпечення розвитку інвестиційної інфраструктури, сприятиме активізації інвестиційної діяльності та прискоренню процесів поствоєнної відбудови економіки України.
Посилання
1. Shevchuk, V. O., & Melnyk, L. H. (2023). Instytutsiini mekhanizmy zabezpechennia investytsiinoho rozvytku v umovakh nevyznachenosti [Institutional mechanisms for ensuring investment development under conditions of uncertainty]. Finansy Ukrainy, 3, 23–41. DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2023.03.023
2. Korneev, V., & Plastun, A. (2023). Investment infrastructure development under digital transformation. Journal of Economic Studies, 50(4), 789–805. DOI: https://doi.org/10.1108/JES-2022-0156
3. Hladchenko, M., & Moed, H. (2023). Research and innovation capacity of Ukraine in wartime conditions. Scientometrics, 128, 1123–1145. DOI: https://doi.org/10.1007/s11192-022-04567-2
4. Davymuka, R. N. (2024). Tendentsii ta perspektyvy investuvannia zhytlovoho budivnytstva v Ukraini: rehionalnyi aspekt [Trends and prospects of housing construction investment in Ukraine: regional aspect]. Rehionalna ekonomika, 3, 81–90. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2025-3-8
5. Palamarchuk, O. M., & Petryshyna, S. V. (2023). Budivelna haluz Ukrainy: stan ta prohnozy [Construction industry of Ukraine: state and forecasts]. Ekonomika ta suspilstvo, 51. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2497/2416
6. Kryshtal, H. O., & Ordukhanov, T. H. (2025). Kruhoobih investytsii v budivelnu haluz ta yikh vplyv na efektyvnist investytsiinoi polityky [Circulation of investments in the construction industry and their impact on the effectiveness of investment policy]. Ekonomika ta suspilstvo, 71, 70–85. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-13
7. Shpomer, T. O., & Sukhoverskyi, M. Yu. (2024). Investytsiina infrastruktura yak kliuchovyi faktor innovatsiinoho rozvytku vysokotekhnolohichnykh haluzei Ukrainy [Investment infrastructure as a key factor of innovative development of high-tech industries in Ukraine]. Naukovyi visnyk Polissia, 1(28), 94–105.. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2024-1(28)-94-105
8. Kishchenko, T. Ye. (2022). Doslidzhennia infrastruktury investytsiino-budivelnoho protsesu [Study of the infrastructure of the investment and construction process]. Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti budivnytstva v umovakh formuvannia rynkovykh vidnosyn, 49(1), 124–130. DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2022.49(1).124-130
9. Cherchata, A. O., & Andrusiv, U. Ya. (2025). Tsyrkuliarna ekonomika yak kontseptualna osnova zelenoi transformatsii budivelnoho sektoru v umovakh staloho rozvytku [Circular economy as a conceptual basis for green transformation of the construction sector under sustainable development]. Ekonomichnyi prostir, 206, 387–392. DOI: https://doi.org/10.30838/EP.206.387-392
10. Fesun, A. V. (2024). Investytsii u tsyvilne budivnytstvo v Ukraini v umovakh voiennoho stanu [Investments in civil construction in Ukraine under martial law]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, 2, 201–206. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/20242/201
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative CommonsCC BY-NC-SA (https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/), яка дозволяє іншим редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів цей твір некомерційним чином, поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах;
- Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо не ексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі;
- Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
.png)
.png){kind=logo}
